Українською | English
usaid banner

Свіжий номер. Статті

№6(98) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Оригінальні дослідження

 

Якість життя дітей, хворих на виразковий коліт

Н. В. Чернега, М. Ф. Денисова, Н. М. Музика, Н. Ю. Букулова

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», Київ

Мета — оцінити якість життя дітей, хворих на виразковий коліт (ВК).
Матеріали та методи. Обстежено 64 дитини (36 дівчаток і 28 хлопчиків) віком від 5 до 18 років, хворих на ВК у стадії загострення. Діагноз верифікували на підставі результатів клінічного, лабораторного, ендоскопічного та морфологічного дослідження. Якість життя оцінювали методом анкетування з використанням спеціалізованого міжнародного опитувальника з визначення якості життя хворих на запальні захворювання кишечника IBDQ (Inflammatory Bowel Disease Questionnaire), адаптованого для дітей, хворих на ВК.
Результати. Вивчення якості життя дітей з ВК дало змогу встановити найбільш негативний вплив кишкового та емоційного чинників на стан здоров’я, їх залежність від віку та статті хворих, ступеня активності та локалізації процесу, що обґрунтовує розробку індивідуальних схем лікування цієї патології в дитячому віці.
Висновки. Оцінка якості життя дітей з ВК є чутливим маркером благополуччя хворої дитини, пов’язаного зі здоров’ям. Ретельне вивчення якості життя дітей з урахуванням клінічного перебігу, форми та активності захворювання дасть змогу обрати тактику лікування.

Ключові слова: діти, виразковий коліт, IBDQ, якість життя.

Список літератури:  
1.    Голышева С. В., Мешалкина Н. Ю., Григорьева Г. А. Качество жизни пациентов с язвенным колитом и болезнью Крона // Лечащий врач. — 2010. — № 9.
2.    Коваленко С. Н., Романцов М. Г., Романенко А. Л. Качество жизни больных инфекционного стационара. — СПб, 2010. — 152 с.
3.    Ковтюк Н. І. Аналіз оцінки показників якості життя у дітей // Буковин. мед. вісн. — 2012. — Т. 16, № 4 (64). — С. 195 — 200.
4.    Лукьянова Е. М. Оценка качества жизни в педиатрии // Качеств. клин. практика. — 2002. — № 4. — С. 34 — 42.
5.    Новик А. А., Ионова Г. И. Исследования качества жизни в педиатрии. — 2-е изд. перераб и доп. — М.: РАЕН, 2013. — 136 с.
6.    Павлович Т. П., Гирко И. Н., Черевко А. Н. Оценка качества жизни, связанного со здоровьем, у детей // Вопросы организации и информатизации здравоохранения. — 2015. — № 3. — С. 50 — 53.
7.    Хайтович М. В., Очеретько В. В., Місюра Л. І. Особливості якості життя у підлітків, хворих на артеріальну гіпертензію, за даними SF-36 // Междунар. журн. педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2012. — Т. 2, № 3. — С. 37 — 41.
8.    Chouliaras G., Margoni D., Dimakou K. et al. Quality of life in children with ulcerative colitis and Crohn's disease in Greece // J. Crohn’s Colitis. — 2014. — Vol. 8. — S415.
9.    Ingerski L. M., Modi A. C., Hood K. K. et al. Health related quality of life across pediatric chronic conditions // J. Pediatr. — 2010. — Vol. 156 (4). — P. 639 — 644.
10.    Nabors L. A., Hoffman A. R., Ritchey P. N. Four illnesses: lenses for critical topics in child quality of life research // J. Pediatr. — 2011. — Vol. 158 (4). — P. 529 — 531.
11.    Rippel S. W., Acra S., Correa H. et al. Pediatric atients with dyspepsia have chronic symptoms, anxiety, and lower quality of life as adolescents and adults // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 142 (4). — P. 754 — 761.
12.    The impact of biological interventions for ulcerative colitis on health related quality of life // Cochrane Database of Syst. Rev. — Plain Language Summaries [Internet]. — John Wiley & Sons, Ltd. — September 09, 2015.
13.    Turner D., Otley A. R., Mack D. et al. Development, validation, and evaluation of a pediatric ulcerative colitis activity index:
a prospective multicenter study // Gastroenterol. — 2007. — Vol. 133 (2). — P. 423 — 32.
14.    Wald A., Sigurdsson L. Quality of life in children and adults with constipation // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 25 (1). — P. 19 — 27.
15.    Wallander J. L., Koot H. M. Quality of life in children: A critical examination of concepts, approaches, issues, and future directions // Clin. Psychol. Review. — 2016. — Vol. 45. — P. 131 — 143.

Інше:  
Чернега Наталія Вікторівна, к. мед. н., ст. наук. співр., зав. відділення гастроентерології
04050, м. Київ, вул. П. Майбороди, 8. Тел. (44) 483-62-36

Стаття надійшла до редакції 8 листопада 2017 р.

 

Качество жизни детей с язвенным колитом

Н. В. Чернега, М. Ф. Денисова, Н. Н. Музыка, Н. Ю. Букулова

ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», Киев

Цель — оценить качество жизни детей, больных язвенным колитом (ЯК).
Материалы и методы. Обследовали 64 детей (36 девочек и 28 мальчиков) в возрасте от 5 до 18 лет, больных ЯК в стадии обострения. Диагноз верифицировали на основании результатов клинического, лабораторного, эндоскопического и морфологического исследования. Качество жизни оценивали методом анкетирования с использованием специализированного международного опросника по определению качества жизни больных воспалительными заболеваниями кишечника IBDQ (Inflamatory Bowel Disease Questionnaire), адаптированного для детей с ЯК.
Результаты. Изучение качества жизни детей с ЯК позволило установить наибольшее негативное влияние кишечного и эмоционального факторов на состояние здоровья, их зависимость от возраста и пола больных, степени активности и локализации процесса, что обосновывает разработку индивидуальных схем лечения данной патологии в детском возрасте.
Выводы. Оценка качества жизни у детей с ЯК является чувствительным маркером благополучия больного ребенка, связанного со здоровьем. Тщательное изучение качества жизни детей  с учетом клинического течения, формы и активности заболевания позволит выбрать тактику лечения.

Ключевые слова: дети, язвенный колит, IBDQ, качество жизни.

Список литературы:  
1.    Голышева С. В., Мешалкина Н. Ю., Григорьева Г. А. Качество жизни пациентов с язвенным колитом и болезнью Крона // Лечащий врач. — 2010. — № 9.
2.    Коваленко С. Н., Романцов М. Г., Романенко А. Л. Качество жизни больных инфекционного стационара. — СПб, 2010. — 152 с.
3.    Ковтюк Н. І. Аналіз оцінки показників якості життя у дітей // Буковин. мед. вісн. — 2012. — Т. 16, № 4 (64). — С. 195 — 200.
4.    Лукьянова Е. М. Оценка качества жизни в педиатрии // Качеств. клин. практика. — 2002. — № 4. — С. 34 — 42.
5.    Новик А. А., Ионова Г. И. Исследования качества жизни в педиатрии. — 2-е изд. перераб и доп. — М.: РАЕН, 2013. — 136 с.
6.    Павлович Т. П., Гирко И. Н., Черевко А. Н. Оценка качества жизни, связанного со здоровьем, у детей // Вопросы организации и информатизации здравоохранения. — 2015. — № 3. — С. 50 — 53.
7.    Хайтович М. В., Очеретько В. В., Місюра Л. І. Особливості якості життя у підлітків, хворих на артеріальну гіпертензію, за даними SF-36 // Междунар. журн. педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2012. — Т. 2, № 3. — С. 37 — 41.
8.    Chouliaras G., Margoni D., Dimakou K. et al. Quality of life in children with ulcerative colitis and Crohn's disease in Greece // J. Crohn’s Colitis. — 2014. — Vol. 8. — S415.
9.    Ingerski L. M., Modi A. C., Hood K. K. et al. Health related quality of life across pediatric chronic conditions // J. Pediatr. — 2010. — Vol. 156 (4). — P. 639 — 644.
10.    Nabors L. A., Hoffman A. R., Ritchey P. N. Four illnesses: lenses for critical topics in child quality of life research // J. Pediatr. — 2011. — Vol. 158 (4). — P. 529 — 531.
11.    Rippel S. W., Acra S., Correa H. et al. Pediatric atients with dyspepsia have chronic symptoms, anxiety, and lower quality of life as adolescents and adults // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 142 (4). — P. 754 — 761.
12.    The impact of biological interventions for ulcerative colitis on health related quality of life // Cochrane Database of Syst. Rev. — Plain Language Summaries [Internet]. — John Wiley & Sons, Ltd. — September 09, 2015.
13.    Turner D., Otley A. R., Mack D. et al. Development, validation, and evaluation of a pediatric ulcerative colitis activity index:
a prospective multicenter study // Gastroenterol. — 2007. — Vol. 133 (2). — P. 423 — 32.
14.    Wald A., Sigurdsson L. Quality of life in children and adults with constipation // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 25 (1). — P. 19 — 27.
15.    Wallander J. L., Koot H. M. Quality of life in children: A critical examination of concepts, approaches, issues, and future directions // Clin. Psychol. Review. — 2016. — Vol. 45. — P. 131 — 143.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Оригінальні дослідження

 

Дослідження ролі інтестинальних гормонів та пепсиногенів у патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

В. Б. Бойчук

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Мета — вивчити характер змін моторно-евакуаторної функції шлунка та показники добової рН-метрії у нижній третині стравоходу, встановити роль гастрину-17 (Г-17), холецистокініну-панкреозиміну, змін рівня пепсиногенів І та ІІ та їх співвідношення у патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).
Матеріали та методи.. Обстежено 80 хворих на ГЕРХ. Діагноз установлювали на підставі анамнезу захворювання, скарг, результатів добового моніторингу рН у нижній третині стравоходу, даних фібро­езофагогастродуоденоскопії, хромоендоскопії, 13С-октанового дихального тесту, вмісту Г-17, пепсиногенів І та ІІ та холецистокініну-панкреозиміну в сироватці крові.
Результати. Після проведення добового моніторингу рН у нижній третині стравоходу в 40 хворих на ГЕРХ було виявлено переважання кислих рефлюксів, а у решти — змішаних. У пацієнтів з переважанням кислих рефлюксів середнє значення показника 13С-октанового дихального тесту (період напіввиведення твердої їжі зі шлунка) становило (45,25 ± 1,34) хв. При переважанні змішаних рефлюксів діагностовано гіпергастринемію, установлено високий рівень холецистокініну-панкреозиміну та пепсиногену ІІ ((37,44 ± 3,41) мкг/л; р < 0,05), а також тенденцію до гіпокінетичної моторики шлунка, про що свідчило зменшення періоду напіввиведення твердої їжі зі шлунка до (139,24 ± 11,87) хв. При переважанні кислих рефлюксів виявлено статистично значуще зменшення вмісту Г-17, холецистокініну-панкреозиміну та пепсиногену ІІ, підвищення рівня пепсиногену І.
Висновки. За даними добового моніторування рН у нижній третині стравоходу, частота кислих і змішаних рефлюксів була майже однаковою. При переважанні кислих рефлюксів установлено підвищення скоротливої функції шлунка, а при переважанні змішаних рефлюксів — сповільнений тип моторики. У хворих на ГЕРХ з низьким рівнем Г-17 у сироватці крові переважали кислі рефлюкси, а з високим його вмістом — змішані. При переважанні кислих рефлюксів концентрація пепсиногену І у крові в 3,5 разу перевищувала показник здорових осіб, а при переважанні змішаних — була в межах норми, тоді як рівень пепсиногену ІІ був високим.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, добове моніторування рН у нижній третині стравоходу, 13С-октановий дихальний тест, гастропанель, холецистокінін-панкреозимін.

Список літератури:  
1.    Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: от понимания механизмов развития к уменьшению клинических симптомов // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 3. — С. 32 — 38.
2.    Гарник Т. П., Мирзабаев Н. А. Особливості клінічних виявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі надлишкової маси тіла та ожиріння // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4. — С. 37 — 39.
3.    Еремина Е. Ю., Зверева С. И., Рязанцева Д. Е. и др. Лечение пациентов с гастроезофагеальной рефлюксной болезнью. Все ли вопросы решены? // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2015. — № 5. — С. 32 — 39.
4.    Кабанец Н. С. Внепищеводные проявления гастроэзофагальной рефлюксной болезни // Новости медицини и фармации. Гастроентерология. — 2012. — № 4. — C. 34.
5.    Леушина Е. А., Чичерина Е. Н. Современное представление о моторно-эвакуаторных нарушениях верхнего отдела желудочно-кишечного тракта (обзор литературы) // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 31 — 35.
6.    Ливзан М. А., Денисова О. А. Особенности курации больных пожилого и старческого возраста с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 36 — 38.
7.    Решетников О. В., Курилович С. А., Симонова Г. И. и др. Симптомы гастроэзофагеального рефлюкса и качество жизни: популяционное исследование // Тер. архив. — 2014. — № 2. — С. 11 — 14.
8.    Циммерман Я. С. Гастроэнтерология: Ру-во. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 816 с.
9.    Чернявский В. В. Клиническое применение 13С-окта­ноевого дыхательного теста при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Вестн. КазНМУ. — 2013. — № 1. — С. 33 — 35.
10.    Chihiro M., Nobutake Y., Takeshi S. et al. Background factors of reflux esophagitis and non-erosive reflux disease: A cross-sectional study of 10,837 subjects in Japan // PLOS ONE. — 2013. –N 8. — P. 1 — 9.
11.    Di Mario F., Goni E. A non-invasive approach to diagnosis of upper gastrointestinal diseases. — Milan: AREA QUALITÀ S.r.l, 2015. — 64 p.
12.    Donald O., Castell M. D. Laryngopharyngeal reflux to be or not to be? // J. Clin.Gastroenterol. — 2013. — N 3. — P. 193 — 194.
13.    Katz O. P., Gerson L. B., Vela M. F. Corrigendum: Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
14.    Malfertheiner P., Megraud F., O’merian C. A. et al. European Helicobacter Study Group. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV // Gut. — 2012. — N 5. — P. 646 — 664.
15.    Muneki I., Jun N., Ayumi T. et al. Correlation between the serum pepsinogen i level and the symptom degree in proton pump inhibitor-users administered with a probiotic // Pharmaceuticals. — 2014. — Vol. 7. — P. 754 — 764.
16.    Nwokediko S. C. Current trends in the management of gastroesophageal reflux didease: a review [Електронний ресурс] // ISRN Gastroenterol. — 2012. — 391631. — doi:10.5402/2012/39163.
17.    Thomas E., Wade A., Crowfond G. et al. Randomised clinical trial: relief of upper gastrointestinal symptoms by an acid pocket-targering alginate-antacid (Gaviskon Double Action) — a double blind placebo-controlled pilot study in gastro-esophageal reflux disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 39. — P. 595 — 602.

Інше:  
Бойчук Віра Богданівна, асистент кафедри загальної практики (сімейної медицини), фізичної реабілітації та спортивної медицини
76018, м. Івано-Франківськ, вул. Тичини, 20/1. E-mail: viraboychuk@yahoo.com

Стаття надійшла до редакції 13 листопада 2017 р.

 

Исследование роли интестинальных гормонов и пепсиногенов в патогенезе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни

В. Б. Бойчук

ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»

Цель — изучить характер изменений моторно-эвакуаторной функции желудка и показатели суточной рН-метрии в нижней трети пищевода, установить роль гастрина-17 (Г-17), холецистокинина-панкреозимина, изменений уровня пепсиногенов І и ІІ и их соотношение в патогенезе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ).
Материалы и методы. Обследованы 80 больных ГЭРБ. Диагноз устанавливали на основании анамнеза заболевания, жалоб, результатов суточного мониторинга рН в нижней трети пищевода, данных фибро­эзофагогастродуоденоскопии, хромоэндоскопии, 13С-октанового дыхательного теста, концентрации Г-17, пепсиногенов I и II и холецистокинина-панкреозимина в сыворотке крови.
Результаты. После проведения суточного мониторинга рН в нижней трети пищевода у 40 больных ГЭРБ было выявлено преобладание кислых рефлюксов, а у остальных — смешанных. У пациентов с преобладанием кислых рефлюксов среднее значение показателя 13С-октанового дыхательного теста (период полувыведения твердой пищи из желудка) составляло (45,25 ± 1,34) мин. При преобладании смешанных рефлюксов диагностирована гипергастринемия, установлен высокий уровень холецистокинина-панкреозимина и пепсиногена II ((37,44 ± 3,41) мкг/л; р < 0,05), а также тенденция к гипокинетической моторике желудка, о чем свидетельствовало уменьшение периода полувыведения твердой пищи из желудка до (139,24 ± 11,87) мин. При преобладании кислых рефлюксов выявлено статистически значимое уменьшение содержания Г-17, холецистокинина-панкреозимина и пепсиногена II, повышение уровня пепсиногена I.
Выводы. По данным суточного мониторирования рН в нижней трети пищевода, частота кислых и смешанных рефлюксов была почти одинаковой. При преобладании кислых рефлюксов установлено повышение сократительной функции желудка, а при преобладании смешанных — замедленный тип моторики. У больных ГЭРБ с низким уровнем Г-17 в сыворотке крови преобладали кислые рефлюксы, а с высоким его содержанием — смешанные. При преобладании кислых рефлюксов концентрация пепсиногена I в крови в 3,5 раза превышала показатель здоровых лиц, а при преобладании смешанных — была в пределах нормы, тогда как уровень пепсиногена II был высоким.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, суточное мониторирование рН в нижней трети пищевода, 13С-октановый дыхательный тест, гастропанель, холецистокинин-панкреозимин.

Список литературы:  
1.    Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: от понимания механизмов развития к уменьшению клинических симптомов // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 3. — С. 32 — 38.
2.    Гарник Т. П., Мирзабаев Н. А. Особливості клінічних виявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі надлишкової маси тіла та ожиріння // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4. — С. 37 — 39.
3.    Еремина Е. Ю., Зверева С. И., Рязанцева Д. Е. и др. Лечение пациентов с гастроезофагеальной рефлюксной болезнью. Все ли вопросы решены? // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2015. — № 5. — С. 32 — 39.
4.    Кабанец Н. С. Внепищеводные проявления гастроэзофагальной рефлюксной болезни // Новости медицини и фармации. Гастроентерология. — 2012. — № 4. — C. 34.
5.    Леушина Е. А., Чичерина Е. Н. Современное представление о моторно-эвакуаторных нарушениях верхнего отдела желудочно-кишечного тракта (обзор литературы) // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 31 — 35.
6.    Ливзан М. А., Денисова О. А. Особенности курации больных пожилого и старческого возраста с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 36 — 38.
7.    Решетников О. В., Курилович С. А., Симонова Г. И. и др. Симптомы гастроэзофагеального рефлюкса и качество жизни: популяционное исследование // Тер. архив. — 2014. — № 2. — С. 11 — 14.
8.    Циммерман Я. С. Гастроэнтерология: Ру-во. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 816 с.
9.    Чернявский В. В. Клиническое применение 13С-окта­ноевого дыхательного теста при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Вестн. КазНМУ. — 2013. — № 1. — С. 33 — 35.
10.    Chihiro M., Nobutake Y., Takeshi S. et al. Background factors of reflux esophagitis and non-erosive reflux disease: A cross-sectional study of 10,837 subjects in Japan // PLOS ONE. — 2013. –N 8. — P. 1 — 9.
11.    Di Mario F., Goni E. A non-invasive approach to diagnosis of upper gastrointestinal diseases. — Milan: AREA QUALITÀ S.r.l, 2015. — 64 p.
12.    Donald O., Castell M. D. Laryngopharyngeal reflux to be or not to be? // J. Clin.Gastroenterol. — 2013. — N 3. — P. 193 — 194.
13.    Katz O. P., Gerson L. B., Vela M. F. Corrigendum: Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
14.    Malfertheiner P., Megraud F., O’merian C. A. et al. European Helicobacter Study Group. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV // Gut. — 2012. — N 5. — P. 646 — 664.
15.    Muneki I., Jun N., Ayumi T. et al. Correlation between the serum pepsinogen i level and the symptom degree in proton pump inhibitor-users administered with a probiotic // Pharmaceuticals. — 2014. — Vol. 7. — P. 754 — 764.
16.    Nwokediko S. C. Current trends in the management of gastroesophageal reflux didease: a review [Електронний ресурс] // ISRN Gastroenterol. — 2012. — 391631. — doi:10.5402/2012/39163.
17.    Thomas E., Wade A., Crowfond G. et al. Randomised clinical trial: relief of upper gastrointestinal symptoms by an acid pocket-targering alginate-antacid (Gaviskon Double Action) — a double blind placebo-controlled pilot study in gastro-esophageal reflux disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 39. — P. 595 — 602.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Оригінальні дослідження

 

Триканальний езофаго-гастро-рН-моніторинг: техніка, методика, клінічне застосування

О. О. Ксенчин

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Мета — вивчити топографо-функціональні особливості шлунка та стравоходу в пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) за допомогою добового езофаго-гастро-рН-моніторингу.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 28 пацієнтів (11 чоловіків та 17 жінок, середній вік — (47,0 ± 2,4) року), з них у 15 була діагностована ГЕРХ, у решти — функціональна шлункова диспепсія без ГЕРХ. Окремо в групах з ГЕРХ та без ГЕРХ проаналізовано показники, отримані за допомогою добового 3-канального езофаго-гастро-рН-моніторингу.
Результати. Середні та мінімальні значення інтрагастрального рН як у кардіальному відділі, так і в тілі шлунка були нижчі в групі пацієнтів з ГЕРХ (p < 0,05 для кардіального відділу). Моніторинг стравоходу є визначальним у діагностиці ГЕРХ, проте ми розглядаємо наявність протягом доби вищих потенцій інтрагастрального рН як предиктора розвитку ГЕРХ.
Висновки. Наявність ациднішого вмісту шлунка в хворих на ГЕРХ не лише підтверджує важливу роль хлористоводневої кислоти в пошкоджуючій дії на слизову оболонку стравоходу та виникненні симптомів, а і є предиктором розвитку ГЕРХ у осіб без вираженої клінічної картини на час обстеження.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, 3-канальний езофаго-гастро-рН-моніторинг, функціональна шлункова диспепсія, кислотозалежні захворювання шлунка.

Список літератури:  
1.    Ксенчин О. О. Добовий езофаго-рН-моніторинг та езофаго-імпеданс-рН-моніторинг: використання динамічного математичного аналізу // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 1 (81). — C. 103 — 107.
2.    Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О., Залужна К. В. Спосіб діаг­ностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби за допомогою добового комбінованого рН-моніторингу стравоходу та шлунка // Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель № u 2015 04871 від 19.05.2015 Україна, МПК А61В10/00, Заявл. 27.05.2015.
3.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діаг­ностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 50 — 58.
4.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. ГЕРХ: шляхи вирішення клінічних проблем у загальній практиці–сімейній медицини // Сімейна медицина — 2016. — № 6 (68). — С. 125 — 128.
5.    Чернобровий В. М., Павлова О. В. Техніка та методики комп’ютерної внутрішньопорожнинної рН-метрії стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки // Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво / За ред. В. М. Чернобрового. — Вінниця: Логос, 1999. — С. 6 — 26.
6.    Aydın E., Özcan R., Erdoğan E., Tekant G. Comparison of the efficiencies of esophageal manometry, vector volume analysis and esophagus pH monitoring in the diagnosis of gastroesophageal reflux // Turk. Pediatri. Ars. — 2015. — Vol. 50 (4). — P. 226 — 233. doi: 10.5152/TurkPediatriArs.2015.2839. eCollection 2015 Dec.
7.    De Leone A., Tonini M., Dominici P. et al. The proton pump inhibitor test for gastroesophageal reflux disease: Optimal cut-off value and duration // Dig. Liver. Dis. — 2010. — Vol. 42, N 11. — P. 785 — 790.
8.    Dent J., El-Serag H. B., Wallander M. A., Johansson S. Epidemiology of gastroesophageal reflux disease: A systematic review // Gut. — 2005. — Vol. 54. — P. 710 — 717.
9.    DiMarino A. J. Jr, Cohen S. Clinical relevance of esophageal and gastric pH measurements in patients with gastro-esophageal reflux disease (GERD) // Curr. Med. Res. Opin. — 2005. — Vol. 21 (1). — P. 27 — 36.
10.    Fletcher J., Wirz A., Young J. et al. Unbuffered highly acidic gastric juice exists at the gastroesophageal junction after a meal // Gastroenterol. — 2001. — Vol. 121 (4). — P. 775 — 783.
11.    Hall M. G., Wenner J., Öberg S. The combination of pH monitoring in the most distal esophagus and symptom association analysis markedly improves the clinical value of esophageal pH tests // Scand. J. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 51 (2). — P. 129 — 136. doi: 10.3109/00365521.2015.1076889. Epub. 2015 Sep 2.
12.    Han M. S., Peters J. H. Ambulatory esophageal pH monitoring // Gastrointest. Endosc. Clin. N. Am. — 2014. — Vol. 24 (4). — P. 581 — 594.
13.    Herbella F. A., Andolfi C., Vigneswaran Y. et al. Importance of esophageal manometry and pH monitoring for the evaluation of otorhinolaryngologic (ENT) manifestations of GERD. A multicenter study // J. Gastrointest. Surg. — 2016. — Vol. 20 (10). — P. 1673 — 1678. Epub. 2016 Jul 25.
14.    Kleiman D. A., Beninato T., Bosworth B. P. et al. Early referral for esophageal pH monitoring is more cost-effective than prolonged empiric trials of proton-pump inhibitors for suspected gastroesophageal reflux disease // J. Gastrointest. Surg. — 2014. — Vol. 18 (1). — Р. 26 — 33.
15.    Kwasnicki R. M., Ley Greaves R., Ali R. et al. Implementation of objective activity monitoring to supplement the interpretation of ambulatory esophageal PH investigations // Dis. Esophagus. — 2016. — Vol. 29 (3). — P. 255 — 261.
16.    Little A. G., DeMeester T. R., Skinner D. B. Combined gastric and esophageal 24-hour pH monitoring in patients with gastroesophageal reflux // Surg. Forum. — 1979. — N 30. — P. 351 — 353.

Інше:  
Ксенчин Олег Олександрович, асистент кафедри внутрішньої та сімейної медицини
E-mail: vinshura@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 21 листопада 2017 р.

 

Трехканальный эзофаго-гастро-рН-мониторинг: техника, методика, клиническое применение

О. А. Ксенчин

Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова

Цель — изучить топографо-функциональные особенности желудка и пищевода у пациентов с гастро­эзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) с помощью суточного эзофаго-гастро-рН-мониторинга.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 28 пациентов (11 мужчин и 17 женщин, средний возраст — (47,0 ± 2,4) года), из них у 15 была диагностирована ГЭРБ, остальным — функциональная желудочная диспепсия без ГЭРБ. Отдельно в группах с ГЭРБ и без ГЭРБ были проанализированы показатели, полученные с помощью суточного 3-канального.
Результаты. Средние и минимальные значения интрагастрального рН как в кардиальном отделе, так и в теле желудка были ниже в группе пациентов с ГЭРБ (p < 0,05 для кардиального отдела). Мониторинг пищевода является определяющим в диагностике ГЭРБ, однако мы рассматриваем наличие в течение суток высших потенций интрагастрального рН как предиктора развития ГЭРБ.
Выводы. Наличие более ацидного содержимого желудка у больных ГЭРБ не только подтверждает важную роль соляной кислоты в повреждающем действии на слизистую оболочку пищевода и возникновении симптомов, а и является предиктором развития ГЭРБ у лиц без выраженной клинической картины на время обследования.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, 3-канальный эзофаго-гастро-рН-мониторинг, функциональная желудочная диспепсия, кислотозависимые заболевания желудка.

Список литературы:  
1.    Ксенчин О. О. Добовий езофаго-рН-моніторинг та езофаго-імпеданс-рН-моніторинг: використання динамічного математичного аналізу // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 1 (81). — C. 103 — 107.
2.    Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О., Залужна К. В. Спосіб діаг­ностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби за допомогою добового комбінованого рН-моніторингу стравоходу та шлунка // Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель № u 2015 04871 від 19.05.2015 Україна, МПК А61В10/00, Заявл. 27.05.2015.
3.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діаг­ностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 50 — 58.
4.    Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. ГЕРХ: шляхи вирішення клінічних проблем у загальній практиці–сімейній медицини // Сімейна медицина — 2016. — № 6 (68). — С. 125 — 128.
5.    Чернобровий В. М., Павлова О. В. Техніка та методики комп’ютерної внутрішньопорожнинної рН-метрії стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки // Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво / За ред. В. М. Чернобрового. — Вінниця: Логос, 1999. — С. 6 — 26.
6.    Aydın E., Özcan R., Erdoğan E., Tekant G. Comparison of the efficiencies of esophageal manometry, vector volume analysis and esophagus pH monitoring in the diagnosis of gastroesophageal reflux // Turk. Pediatri. Ars. — 2015. — Vol. 50 (4). — P. 226 — 233. doi: 10.5152/TurkPediatriArs.2015.2839. eCollection 2015 Dec.
7.    De Leone A., Tonini M., Dominici P. et al. The proton pump inhibitor test for gastroesophageal reflux disease: Optimal cut-off value and duration // Dig. Liver. Dis. — 2010. — Vol. 42, N 11. — P. 785 — 790.
8.    Dent J., El-Serag H. B., Wallander M. A., Johansson S. Epidemiology of gastroesophageal reflux disease: A systematic review // Gut. — 2005. — Vol. 54. — P. 710 — 717.
9.    DiMarino A. J. Jr, Cohen S. Clinical relevance of esophageal and gastric pH measurements in patients with gastro-esophageal reflux disease (GERD) // Curr. Med. Res. Opin. — 2005. — Vol. 21 (1). — P. 27 — 36.
10.    Fletcher J., Wirz A., Young J. et al. Unbuffered highly acidic gastric juice exists at the gastroesophageal junction after a meal // Gastroenterol. — 2001. — Vol. 121 (4). — P. 775 — 783.
11.    Hall M. G., Wenner J., Öberg S. The combination of pH monitoring in the most distal esophagus and symptom association analysis markedly improves the clinical value of esophageal pH tests // Scand. J. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 51 (2). — P. 129 — 136. doi: 10.3109/00365521.2015.1076889. Epub. 2015 Sep 2.
12.    Han M. S., Peters J. H. Ambulatory esophageal pH monitoring // Gastrointest. Endosc. Clin. N. Am. — 2014. — Vol. 24 (4). — P. 581 — 594.
13.    Herbella F. A., Andolfi C., Vigneswaran Y. et al. Importance of esophageal manometry and pH monitoring for the evaluation of otorhinolaryngologic (ENT) manifestations of GERD. A multicenter study // J. Gastrointest. Surg. — 2016. — Vol. 20 (10). — P. 1673 — 1678. Epub. 2016 Jul 25.
14.    Kleiman D. A., Beninato T., Bosworth B. P. et al. Early referral for esophageal pH monitoring is more cost-effective than prolonged empiric trials of proton-pump inhibitors for suspected gastroesophageal reflux disease // J. Gastrointest. Surg. — 2014. — Vol. 18 (1). — Р. 26 — 33.
15.    Kwasnicki R. M., Ley Greaves R., Ali R. et al. Implementation of objective activity monitoring to supplement the interpretation of ambulatory esophageal PH investigations // Dis. Esophagus. — 2016. — Vol. 29 (3). — P. 255 — 261.
16.    Little A. G., DeMeester T. R., Skinner D. B. Combined gastric and esophageal 24-hour pH monitoring in patients with gastroesophageal reflux // Surg. Forum. — 1979. — N 30. — P. 351 — 353.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Комп’ютерна томографія у хворих на запальні захворювання кишечника: чи доцільно її використання у рутинній практиці?

О. С. Примак

Медичний центр ТОВ «Хелс Клінік», Вінниця

Мета — оцінити використання комп’ютерної томографії (КТ) як методу, який можна використовувати в рутинній практиці для діагностики у пацієнтів з підозрою на запальні захворювання кишечника (ЗЗК).
Матеріали та методи.. Проведено ретроспективний аналіз 72 амбулаторних карток пацієнтів з підоз­рою на ЗЗК або установленими діагнозами виразкового коліту (ВК) чи хвороби Крона (ХК). Усім пацієнтам було проведено КТ на 64-зрізовому спіральному комп’ютерному томографі Aquilion-64 з подвійним контрастуванням (пероральне та внутрішньовенне) для первинної діагностики ЗЗК або оцінки ефективності лікування. Пацієнтів було розподілено на три групи: з підозрою на ЗЗК, з установленими діагнозами ВК та ХК, особи, які перебувають на диспансерному обліку з приводу ЗЗК, в яких КТ використовували для оцінки ефективності лікування.
Результати. У пацієнтів 1-ї групи КТ підтвердила діагнози ВК та ХК (так само, як і ендоскопію), дала змогу виявити термінальний ілеїт та початкову стадію ВК без візуальних змін на слизовій оболонці при ендоскопії, але з ознаками запалення за результатами гістологічного дослідження, заперечити ЗЗК, діаг­ностувати інші захворювання (дивертикуліт, псевдомембранозний коліт). У 2-й групі за допомогою КТ вдалося підтвердити чи спростувати попередньо встановлені діагнози ВК та ХК, виявити супутню патологію на ранньому етапі (первинний склерозуючий холангіт та гепатоцелюлярну карциному). У 3-й групі за допомогою КТ вдалось оцінити ефективність лікування у пацієнтів з ВК та ХК, правильно обрати тактику лікування, виявити ускладнення.
Висновки. КТ слід використовувати в рутинній практиці для діагностики у пацієнтів з підозрою на ЗЗК, з установленими діагнозами ВК та ХК та для оцінки ефективності лікування.

Ключові слова: запальні захворювання кишечника, виразковий коліт, хвороба Крона, комп’ютерна томографія.

Список літератури:  
1.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)». — Наказ міністерства охорони здоров’я України, 11.02.2016 № 90.
2.    Diseases and Conditions Inflammatory bowel disease (IBD): (Mayo Clinic, Feb. 18, 2015)) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/inflammatory-bowel-disease/basics/definition/con-20034908.
3.    Fletcher J. G. Computed tomography enterography and inflammatory bowel disease // Crohn’s Disease and Ulcerative Colitis. — 2017. — N 1. — P. 205 — 215.
4.    Gan G., Tezel A., Unsal G. et al. Time-to-diagnosis in inflammatory bowel disease // Poster presentations: Epidemiology, 9th Congress of ECCO. — 2014. — P. 586.
5.    Gilaad Kaplan G. The global burden of IBD: from 2015 to 2025 // Nature Reviews Gastroenterol Hepatol. — 2015. — N 12. — P. 720 — 727.
6.    Gomollón F., Dignass A., Annese V. et al. 3rd European Evidence-based Consensus on the Diagnosis and Management of Crohn’s Disease 2016: Part 1: Diagnosis and Medical Management (ECCO Guidelines) // J. Crohn’s and Colitis. — 2017. — N 11 (1). — P. 3 — 25.
7.    Magro F., Gionchetti P., Eliakim R. et al. Third European Evidence-based Consensus on Diagnosis and Management of Ulcerative Colitis. Part 1: Definitions, Diagnosis, Extra-intestinal Manifestations, Pregnancy, Cancer Surveillance, Surgery, and Ileo-anal Pouch Disorder (ECCO Guidelines) // J. Crohn’s and Colitis. — 2017. — N 11 (6). — P. 649 — 670.
8.    Park M. J., Lim J. S. Computed tomography enterography for evaluation of inflammatory bowel disease // Clin. Endosc. — 2013. — N 46 (4). — P. 327 — 366.

Інше:  
Примак Ольга Сергіївна лікар-гастроентеролог відділу гастроентерології, гепатології та ендокринології
21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 96а
Тел. 067-507-49-23. E-mail: oliaflava@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 21 листопада 2017 р.

 

Компьютерная томография у больных c воспалительными заболеваниями кишечника: целесообразно ли ее использование в рутинной практике?

О. С. Примак

Медицинский центр ООО «Хелс Клиник», Винница

Цель — оценить использование компьютерной томографии (КТ) как метода, который можно использовать в рутинной практике для диагностики у пациентов с подозрением на воспалительные заболевания кишечника (ВЗК).
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 72 амбулаторных карточек пациентов с подозрением на ВЗК или установленными диагнозами язвенного колита (ЯК) или болезни Крона (БК). Всем пациентам была проведена КТ на 64-срезовом спиральном компьютерном томографе Aquilion-64, с двойным контрастированием (пероральное и внутривенное) для первичной диагностики ВЗК или оценки эффективности лечения. Пациентов распределили на три группы: с подозрением на ВЗК, с установленными диагнозами ЯК и БК, лица, находящиеся на диспансерном учете по поводу ВЗК, у которых КТ использовали для оценки эффективности лечения.
Результаты. У пациентов 1-й группы КТ подтвердила диагнозы ЯК и БК (так же, как и результаты эндоскопии), позволила выявить терминальный илеит и начальную стадию ЯК без визуальных изменений на слизистой оболочке при эндоскопии, но с признаками воспаления по результатам гистологического исследования, опровергнуть ВЗК, диагностировать другие заболевания (дивертикулит, псевдомембранозный колит). Во 2-й группе с помощью КТ удалось подтвердить или опровергнуть предварительно установленные диагнозы ЯК и БК, обнаружить сопутствующую патологию на раннем этапе (первичный склерозирующий холангит и гепатоцеллюлярную карциному). В 3-й группе с помощью КТ удалось оценить эффективность лечения у пациентов с ЯК и БК, правильно выбрать тактику лечения, выявить осложнения.
Выводы. КТ следует использовать в рутинной практике для диагностики у пациентов с подозреваемыми ВЗК, с установленными диагнозами ЯК и БК и оценки эффективности лечения.

Ключевые слова: воспалительные заболевания кишечника, язвенный колит, болезнь Крона, компьютерная томография.

Список литературы:  
1.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)». — Наказ міністерства охорони здоров’я України, 11.02.2016 № 90.
2.    Diseases and Conditions Inflammatory bowel disease (IBD): (Mayo Clinic, Feb. 18, 2015)) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/inflammatory-bowel-disease/basics/definition/con-20034908.
3.    Fletcher J. G. Computed tomography enterography and inflammatory bowel disease // Crohn’s Disease and Ulcerative Colitis. — 2017. — N 1. — P. 205 — 215.
4.    Gan G., Tezel A., Unsal G. et al. Time-to-diagnosis in inflammatory bowel disease // Poster presentations: Epidemiology, 9th Congress of ECCO. — 2014. — P. 586.
5.    Gilaad Kaplan G. The global burden of IBD: from 2015 to 2025 // Nature Reviews Gastroenterol Hepatol. — 2015. — N 12. — P. 720 — 727.
6.    Gomollón F., Dignass A., Annese V. et al. 3rd European Evidence-based Consensus on the Diagnosis and Management of Crohn’s Disease 2016: Part 1: Diagnosis and Medical Management (ECCO Guidelines) // J. Crohn’s and Colitis. — 2017. — N 11 (1). — P. 3 — 25.
7.    Magro F., Gionchetti P., Eliakim R. et al. Third European Evidence-based Consensus on Diagnosis and Management of Ulcerative Colitis. Part 1: Definitions, Diagnosis, Extra-intestinal Manifestations, Pregnancy, Cancer Surveillance, Surgery, and Ileo-anal Pouch Disorder (ECCO Guidelines) // J. Crohn’s and Colitis. — 2017. — N 11 (6). — P. 649 — 670.
8.    Park M. J., Lim J. S. Computed tomography enterography for evaluation of inflammatory bowel disease // Clin. Endosc. — 2013. — N 46 (4). — P. 327 — 366.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Лікарські засоби

 

Ведення пацієнтів з функціональною діареєю

О. В. Швець

ДЗ «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», Київ

Функціональна діарея є різновидом функціонального кишкового розладу з наявністю неоформленого або водянистого випорожнення внаслідок порушення кишкового транзиту. Особливості ведення пацієнтів залежать від наявності тривожних симптомів. Клінічні та інструментальні дослідження спрямовані на заперечення органічних причин діареї. Хорошу ефективність можуть мати дієтичні інтервенції, застосування лопераміду, холестираміну, пробіотиків та синбіотиків.

Ключові слова: функціональна діарея, хронічна діарея, випорожнення, поширеність, діагностичні критерії, дієтичні інтервенції, агоністи μ-опіоїдних рецепторів, холестирамін, пробіотики, синбіотики.

Список літератури:  
1.    Chang F.-Y., Chen P.-H., Wu T.-C. et al. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in Taiwan: questionnaire-based survey for adults based on the Rome III criteria // Asia Pac. J. Clin. Nutr. — 2012. — Vol. 21. — P. 594 — 600.
2.    Efskind P. S., Bernklev T., Vatn M. H. A double-blind placebo-controlled trial with loperamide in irritable bowel syndrome // Scand. J. Gastroenterol. — 1996. — Vol. 31. — P. 463 — 468.
3.    Fernández-Bañares F., Rosinach M., Piqueras M. et al. Randomised clinical trial: colestyramine vs. hydroxypropyl cellulose in patients with functional chronic watery diarrhoea // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2015. — Vol. 41. — P. 1132 — 1140.
4.    Hovdenak N. Loperamide treatment of the irritable bowelsyndrome // Scand. J. Gastroenterol. — 1987. — Vol. 130 (suppl). — P. 81 — 84.
5.    Lacy B. E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel disorders // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150 (6). — P. 1393 — 1407.
6.    Lewis S. J., Heaton K. W. Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time // Scand. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 32. — P. 920 — 924.
7.    Longstreth G. F., Thompson W. G., Chey W. D. et al. Functional bowel disorders // Gastroenterol. — 2006. — Vol. 130. — P. 1480 — 1491.
8.    Money M. E., Camilleri M. Review: Management of postprandial diarrhea syndrome // Am. J. Med. — 2012. — Vol. 125. — P. 538 — 544.
9.    Porter C. K., Gormley R., Tribble D. R. et al. The Incidence and gastrointestinal infectious risk of functional gastrointestinal disorders in a healthy US adult population // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 106. — P. 130 — 138.
10.    Santoro G. A., Eitan B. Z., Pryde A. et al. Open study of low-dose amitriptyline in the treatment of patients with idiopathic fecal incontinence // Dis. Colon. Rectum. — 2000. — Vol. 43. — P. 1676.
11.    Sorouri M., Pourhoseingholi M. A., Vahedi M. et al. Functional bowel disorders in Iranian population using Rome III criteria // Saud. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16. — P. 154 — 160.
12.    Tack J. Functional diarrhea // Gastroenterol. Clin. N. Am. — 2012. — Vol. 41. — P. 629 — 637.
13.    Zanini B., Ricci C., Bandera F. et al. Incidence of postinfectious irritable bowel syndrome and functional intestinal disorders following a water-borne viral gastroenteritis outbreak // Am. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 107. — P. 891 — 899.
14.    Zhao Y. F., Guo X. J., Zhang Z. S. et al. Epidemiology of functional diarrhea and comparison with diarrheapredominant irritable bowel syndrome: a populationbased survey in China // PLoS One. — 2012. — N 7. — e43749.

Інше:  
Швець Олег Віталійович
01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18. Тел. (44) 286-34-55. Е-mail: hyppocrat@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 28 серпня 2017 р.

 

Ведение пациентов с функциональной диареей

О. В. Швец

ГП «Государственный научно-исследовательский центр по проблемам гигиены питания МЗ Украины», Киев

Функциональная диарея представляет собой разновидность функционального кишечного расстройства с наличием неоформленного или водянистого стула вследствие нарушения кишечного транзита. Особенности ведения пациентов зависят от наличия тревожных симптомов. Клинические и инструментальные исследования направлены на исключение органических причин диареи. Хорошую эффективность могут иметь диетические интервенции, применение лоперамида, холестирамина, пробиотиков и синбиотиков.

Ключевые слова: функциональная диарея, хроническая диарея, стул, распространенность, диагностические критерии, диетические интервенции, агонисты μ-опиоидных рецепторов, холестирамин, пробиотики, синбиотики.

Список литературы:  
1.    Chang F.-Y., Chen P.-H., Wu T.-C. et al. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in Taiwan: questionnaire-based survey for adults based on the Rome III criteria // Asia Pac. J. Clin. Nutr. — 2012. — Vol. 21. — P. 594 — 600.
2.    Efskind P. S., Bernklev T., Vatn M. H. A double-blind placebo-controlled trial with loperamide in irritable bowel syndrome // Scand. J. Gastroenterol. — 1996. — Vol. 31. — P. 463 — 468.
3.    Fernández-Bañares F., Rosinach M., Piqueras M. et al. Randomised clinical trial: colestyramine vs. hydroxypropyl cellulose in patients with functional chronic watery diarrhoea // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2015. — Vol. 41. — P. 1132 — 1140.
4.    Hovdenak N. Loperamide treatment of the irritable bowelsyndrome // Scand. J. Gastroenterol. — 1987. — Vol. 130 (suppl). — P. 81 — 84.
5.    Lacy B. E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel disorders // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150 (6). — P. 1393 — 1407.
6.    Lewis S. J., Heaton K. W. Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time // Scand. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 32. — P. 920 — 924.
7.    Longstreth G. F., Thompson W. G., Chey W. D. et al. Functional bowel disorders // Gastroenterol. — 2006. — Vol. 130. — P. 1480 — 1491.
8.    Money M. E., Camilleri M. Review: Management of postprandial diarrhea syndrome // Am. J. Med. — 2012. — Vol. 125. — P. 538 — 544.
9.    Porter C. K., Gormley R., Tribble D. R. et al. The Incidence and gastrointestinal infectious risk of functional gastrointestinal disorders in a healthy US adult population // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 106. — P. 130 — 138.
10.    Santoro G. A., Eitan B. Z., Pryde A. et al. Open study of low-dose amitriptyline in the treatment of patients with idiopathic fecal incontinence // Dis. Colon. Rectum. — 2000. — Vol. 43. — P. 1676.
11.    Sorouri M., Pourhoseingholi M. A., Vahedi M. et al. Functional bowel disorders in Iranian population using Rome III criteria // Saud. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16. — P. 154 — 160.
12.    Tack J. Functional diarrhea // Gastroenterol. Clin. N. Am. — 2012. — Vol. 41. — P. 629 — 637.
13.    Zanini B., Ricci C., Bandera F. et al. Incidence of postinfectious irritable bowel syndrome and functional intestinal disorders following a water-borne viral gastroenteritis outbreak // Am. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 107. — P. 891 — 899.
14.    Zhao Y. F., Guo X. J., Zhang Z. S. et al. Epidemiology of functional diarrhea and comparison with diarrheapredominant irritable bowel syndrome: a populationbased survey in China // PLoS One. — 2012. — N 7. — e43749.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

6. Лікарські засоби

 

Синдром подразненого кишечника: актуальність проблеми та питання сучасної терапії згідно з Римськими критеріями IV перегляду

І. Г. Палій, С. В. Заїка

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

На функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту хворіють 15 — 25 % дорослого населення розвинених країн незалежно від віку, раси, віросповідання або соціально-економічного статусу. Із цих хворих значну частку тих, хто звертається по допомогу до лікаря загальної практики і гастроентеролога (від 30 до 50 %) становлять хворі із синдромом подразненого кишечника. Розглянуто основні відмінності Римських критеріїв IV перегляду щодо діагностики і лікування синдрому подразненого кишечника. Обговорено необхідність використання залежно від клінічних варіантів синдрому подразненого кишечника спазмолітичної терапії, послаблюючих та антидіарейних препаратів.

Ключові слова: Римський консенсус IV, функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту, синдром подразненого кишечника, діарея, запор, послаблюючі препарати, антидіарейні препарати, «Мікролакс®», «Імодіум®».

Список літератури:  
1.    Андреев Д. Н., Заборовский А. В. и др. Эволюция представлений о функциональных заболеваниях желудочно-кишечного тракта в свете Римских критериев IV пересмотра (2016 г.) // РЖГГК. — 2017. — № 27 (1). — С. 4 — 11.
2.    Бабак О. Я., Фадеенко Г. Д., Сытник К. А. Роль пробиотических продуктов питания в профилактике и лечении функциональных запоров // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 5. — С. 116 — 119.
3.    Буторова Л. И., Токмулина Г. М., Плавник Т. Э. и др. Римские критерии IV синдрома раздраженного кишечника: эволюция взглядов на патогенез, диагностику и лечение // Лечащий врач. — 2017. — № 3. — С. 61 — 67.
4.    Ивашкин В. Т., Шептулин А. А. Диагностика и лечение диареи при синдроме раздраженного кишечника // РМЖ. — 2004. — № 1. — С. 14.
5.    Козлова Н. М., Меринова Н. И. Эффективность применения комбинированного препарата масляной кислоты у пациентов с синдромом раздраженного кишечника // Лечащий врач. — 2017. — № 4. — С. 51 — 55.
6.    Ливзан М. А., Осипенко М. Ф. Хронический запор: от симп­тома к диагнозу и эффективной терапии. Алгоритм наших действий // РМЖ. — 2016. — № 11. — С. 678 — 681.
7.    Маев И. В., Черемушкин С. В., Кучерявый Ю. А. и др. Синдром раздраженного кишечника. Римские критерии IV // Consilium Medicum. — 2016. — № 8. — С. 79 — 85.
8.    Масловский Л. В. Лоперамида гидрохлорид: механизм действия и возможности использования в гастроэнтерологии // Consilium Medicum. — 2015. — № 1. — Р. 43 — 48.
9.    Плотникова Е. Ю. Современные представления о запоре // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 7 — 17.
10.    Фадеенко Г. Д. Терапевтический эффект лактулозы при заболеваниях органов пищеварения // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 3. — С. 98 — 101.
11.    Фадеенко Г. Д., Чернова В. М. Принципы лечения запоров у беременных // Здоров’я жінки. — 2006. — № 2. — C. 70 — 72.
12.    Хавкин А. И., Файзуллина Р. А., Бельмер С. В. и др. Диагнос­тика и тактика ведения детей с функциональными запорами // Вопр. детской диетол. — 2014. — № 12 (4). — С. 49 — 63.
13.    Anglade J. P. Clinical trial of Microlax in gynaecological surgery and obstetrics // Extract from Dossiers dе l’Obsterique. — 1975. — Vol. 14. — P. 42 — 43.
14.    Bijkerk C. J., Muris J. W.M., Knottnerus J. A. et al. Systematic review: the role of different types of fibre in the treatment of irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther.-- 2004. — Vol. 19. — P. 245 — 251.
15.    Bohn L.M, Raehal K. M. Opioid receptor signaling: relevance for gastrointestinal therapy. Curr Opin Pharmaco. — 2006. — N 6. — P. 559 — 563.
16.    Canavan C., West J., Card T. Review article: the economic impact of the irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40 (9). — Р. 1023 — 1034.
17.    Canavan C., West J., Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome // Clin Epidemiol. — 2014. — N 6. — Р. 71 — 80.
18.    DeHaven-Hudkins D. L., Burgos L. C., Cassel J. A. et al. Loperamide (ADL 2 — 1294), an opioid antihyperalgesic agent with peripheral selectivity // J. Pharmacol. Exp. Therapia. — 1999. — Vol. 289. — P. 494 — 502.
19.    Devanarayana N. M., Rajindrajith S., Benninga M. A. Quality of life and health care consultation in 13 to 18 year olds with abdominal pain predominant functional gastrointestinal diseases // BMC Gastroenterol. — 2014. — N 14. — P. 150.
20.    Drossman D. A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process // Gastroenterol. — 2006. — N 130 (5). — Р. 1377 — 1390.
21.    Drossman D. A. The functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV // Gastroenterol. — 2016. — N 150 (6). — Р. 1262 — 1279.
22.    Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV — Functional GI Disorders of Gut-Brain Interaction // Gastroenterol. — 2016. — N 150 (6). — Р. 1257 — 1261.
23.    Dubouloz F., Gouin F., Microlax R in the treatment of constipation in bed-ridden patients // Immex. — 1971. — Vol. 5. — P. 117 — 119.
24.    Enakpene E. O., Riaz I. B., Shirazi F. M. et al. The long QT teaser: loperamide abuse // Am J. Med. — 2015. — N 128. — Р. 1083 — 1086.
25.    Food and Drug Administration. Antidiarrheal drug products for over-the-counter human use: final monograph: final rule // Fed Regist. — 2003. — N 68 (74). — Р. 18869 — 18882.
26.    Graham M. G., Mokrynski G. Evidence-based management of chronic сonstipation // Patient Care. — 2007. — Vol. 1.
27.    Johanson J. F., Kralstein J. Chronic constipation: a survey of the patient perspective // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25 (5), N 1. — P. 599 — 608.
28.    Jones J., Boorman J., Cann P. et al. Guidelines for the management of the irritable bowel syndrome // Gut. — 2000. — Vol. 47, suppl. II — P. 1 — 19.
29.    Kovacic K. Current concepts in functional gastrointestinal disorders // Curr. Opin. Pediatr. — 2015. — N 27 (5). — Р. 619 — 624.
30.    Labgaa I., Uldry E., Doerig C. et al. Loperamide-induced recurrent acute pancreatitis // Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. — 2016. — N 40 (1). — Р. 13 — 14.
31.    Lacy B. E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel Disorders // Gastroenterology. — 2016. — Vol. 150 (6). — Р. 1393 — 1407.
32.    Lewis M. L., Palsson O. S., Whitehead W. E. et al. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in children and adolescents // J. Pediatr. — 2016. — Vol. 4.
33.    Lewis S. J., Heaton K. W. Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time // // Scand. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 32 (9). — P. 920 — 924.
34.    Oshima Т., Miwa H. Epidemiology of functional gastrointestinal disorders in Japan and in the world // J Neurogastroenterol Motil. — 2015. — N 21 (3). — Р. 320 — 329.
35.    Pace F., Coremans G., Dapoigny M. et al. Therapy of irritable bowel syndrome — an overview // Digestion. — 1995. — Vol. 56. — P. 433 — 442.
36.    Perez-Calderon R., Gonzalo-Garijo M. A. Anaphylaxis due to loperamide // Allergy. — 2004. — N 59. — Р. 369 — 370.
37.    Ruoff H. J., Fladung B., Demol P. et al. Gastrointestinal receptors and drugs in motility disorders // Digestion. — 1991. — N 48. — Р. 1 — 17.
38.    Schneider J. Y. Constipation in Children and Infants // Dtsche Apot Zeit. — 2008. — Bd. 106. — S. 4684 — 4685.
39.    Sklerov J., Levine B., Moore K. A. et al. Tissue distribution of loperamide and N-desmethylloperamide following a fatal overdose // J. Anal. Toxicol. — 2005. — Vol. 29. — Р. 750 — 754.
40.    Sleisenger and Fordtran’s gastrointestinal and and liver disease: pathophysiology, diagnosis, management / Ed. by M. Feldman, L. S. Friedman, L. J. Brandt. — 10th ed. — Saunders Elsevier, Philadelphia, 2015. — Vol. 2.
41.    Spiegel B. M., Bolus R., Agarwal N. et al. Measuring symptoms in the irritable bowel syndrome: development of a framework for clinical trials // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — N 32 (10). — P. 1275 — 1291.
42.    Spinner H. L., Lonardo N. W., Mulamalla R. et al. Ventricular tachycardia associated with high-dose chronic loperamide use // Pharmacotherapy. — 2015. — N 35. — Р. 234 — 238.
43.    Talley N. J. Functional gastrointestinal disorders as a public health problem // Neurogastroenterol Motil. — 2008. — N 20 (1). — Р. 121 — 129.
44.    Talley N. J. New and emerging treatment for the functional GI disorders // AGA Postgraduate Course Syllabus. — 2002. — P. 153 — 165.
45.    Varni J. W., Bendo С. В., Nurko S. et al. Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL) Gastrointestinal Symptoms Module Testing Study Consortium. Health-related quality of life in pediatric patients with functional and organic gastrointestinal diseases // J. Pediatr. — 2015. — N 166 (1). — P. 85 — 90.

Інше:  
Палій Ірина Гордіївна, д. мед. н., проф. кафедри внутрішньої та сімейної медицини
21027, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56
Тел. (432) 67-16-53. E-mail: prof.iryna@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 30 листопада 2017 р.

 

Синдром раздраженного кишечника: актуальность проблемы и вопросы современной терапии согласно Римским критериям IV пересмотра

И. Г. Палий, С. В. Заика

Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова, Винница

Функциональными заболеваниями желудочно-кишечного тракта страдают 15 — 25 % взрослого населения развитых стран независимо от возраста, расы, вероисповедания или социально-экономического статуса. Из этих больных значительную долю тех, кто обращается за помощью к доктору общей практики и гастроэнтерологу (от 30 до 50 %), составляют больные с синдромом раздраженного кишечника. Рассмотрены основные отличия Римских критериев IV пересмотра относительно диагностики и лечения синдрома раздраженного кишечника. Обсуждена необходимость применения в зависимости от клинического варианта синдрома раздраженного кишечника спазмолитической терапии, слабительных и антидиарейных препаратов.

Ключевые слова: Римский консенсус IV, функциональные заболевания желудочно-кишечного тракта, синдром раздраженного кишечника, диарея, запор, слабительные препараты, антидиарейные препараты, «Микролакс®», «Имодиум®».

Список литературы:  
1.    Андреев Д. Н., Заборовский А. В. и др. Эволюция представлений о функциональных заболеваниях желудочно-кишечного тракта в свете Римских критериев IV пересмотра (2016 г.) // РЖГГК. — 2017. — № 27 (1). — С. 4 — 11.
2.    Бабак О. Я., Фадеенко Г. Д., Сытник К. А. Роль пробиотических продуктов питания в профилактике и лечении функциональных запоров // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 5. — С. 116 — 119.
3.    Буторова Л. И., Токмулина Г. М., Плавник Т. Э. и др. Римские критерии IV синдрома раздраженного кишечника: эволюция взглядов на патогенез, диагностику и лечение // Лечащий врач. — 2017. — № 3. — С. 61 — 67.
4.    Ивашкин В. Т., Шептулин А. А. Диагностика и лечение диареи при синдроме раздраженного кишечника // РМЖ. — 2004. — № 1. — С. 14.
5.    Козлова Н. М., Меринова Н. И. Эффективность применения комбинированного препарата масляной кислоты у пациентов с синдромом раздраженного кишечника // Лечащий врач. — 2017. — № 4. — С. 51 — 55.
6.    Ливзан М. А., Осипенко М. Ф. Хронический запор: от симп­тома к диагнозу и эффективной терапии. Алгоритм наших действий // РМЖ. — 2016. — № 11. — С. 678 — 681.
7.    Маев И. В., Черемушкин С. В., Кучерявый Ю. А. и др. Синдром раздраженного кишечника. Римские критерии IV // Consilium Medicum. — 2016. — № 8. — С. 79 — 85.
8.    Масловский Л. В. Лоперамида гидрохлорид: механизм действия и возможности использования в гастроэнтерологии // Consilium Medicum. — 2015. — № 1. — Р. 43 — 48.
9.    Плотникова Е. Ю. Современные представления о запоре // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 7 — 17.
10.    Фадеенко Г. Д. Терапевтический эффект лактулозы при заболеваниях органов пищеварения // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 3. — С. 98 — 101.
11.    Фадеенко Г. Д., Чернова В. М. Принципы лечения запоров у беременных // Здоров’я жінки. — 2006. — № 2. — C. 70 — 72.
12.    Хавкин А. И., Файзуллина Р. А., Бельмер С. В. и др. Диагнос­тика и тактика ведения детей с функциональными запорами // Вопр. детской диетол. — 2014. — № 12 (4). — С. 49 — 63.
13.    Anglade J. P. Clinical trial of Microlax in gynaecological surgery and obstetrics // Extract from Dossiers dе l’Obsterique. — 1975. — Vol. 14. — P. 42 — 43.
14.    Bijkerk C. J., Muris J. W.M., Knottnerus J. A. et al. Systematic review: the role of different types of fibre in the treatment of irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther.-- 2004. — Vol. 19. — P. 245 — 251.
15.    Bohn L.M, Raehal K. M. Opioid receptor signaling: relevance for gastrointestinal therapy. Curr Opin Pharmaco. — 2006. — N 6. — P. 559 — 563.
16.    Canavan C., West J., Card T. Review article: the economic impact of the irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40 (9). — Р. 1023 — 1034.
17.    Canavan C., West J., Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome // Clin Epidemiol. — 2014. — N 6. — Р. 71 — 80.
18.    DeHaven-Hudkins D. L., Burgos L. C., Cassel J. A. et al. Loperamide (ADL 2 — 1294), an opioid antihyperalgesic agent with peripheral selectivity // J. Pharmacol. Exp. Therapia. — 1999. — Vol. 289. — P. 494 — 502.
19.    Devanarayana N. M., Rajindrajith S., Benninga M. A. Quality of life and health care consultation in 13 to 18 year olds with abdominal pain predominant functional gastrointestinal diseases // BMC Gastroenterol. — 2014. — N 14. — P. 150.
20.    Drossman D. A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process // Gastroenterol. — 2006. — N 130 (5). — Р. 1377 — 1390.
21.    Drossman D. A. The functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV // Gastroenterol. — 2016. — N 150 (6). — Р. 1262 — 1279.
22.    Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV — Functional GI Disorders of Gut-Brain Interaction // Gastroenterol. — 2016. — N 150 (6). — Р. 1257 — 1261.
23.    Dubouloz F., Gouin F., Microlax R in the treatment of constipation in bed-ridden patients // Immex. — 1971. — Vol. 5. — P. 117 — 119.
24.    Enakpene E. O., Riaz I. B., Shirazi F. M. et al. The long QT teaser: loperamide abuse // Am J. Med. — 2015. — N 128. — Р. 1083 — 1086.
25.    Food and Drug Administration. Antidiarrheal drug products for over-the-counter human use: final monograph: final rule // Fed Regist. — 2003. — N 68 (74). — Р. 18869 — 18882.
26.    Graham M. G., Mokrynski G. Evidence-based management of chronic сonstipation // Patient Care. — 2007. — Vol. 1.
27.    Johanson J. F., Kralstein J. Chronic constipation: a survey of the patient perspective // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25 (5), N 1. — P. 599 — 608.
28.    Jones J., Boorman J., Cann P. et al. Guidelines for the management of the irritable bowel syndrome // Gut. — 2000. — Vol. 47, suppl. II — P. 1 — 19.
29.    Kovacic K. Current concepts in functional gastrointestinal disorders // Curr. Opin. Pediatr. — 2015. — N 27 (5). — Р. 619 — 624.
30.    Labgaa I., Uldry E., Doerig C. et al. Loperamide-induced recurrent acute pancreatitis // Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. — 2016. — N 40 (1). — Р. 13 — 14.
31.    Lacy B. E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel Disorders // Gastroenterology. — 2016. — Vol. 150 (6). — Р. 1393 — 1407.
32.    Lewis M. L., Palsson O. S., Whitehead W. E. et al. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in children and adolescents // J. Pediatr. — 2016. — Vol. 4.
33.    Lewis S. J., Heaton K. W. Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time // // Scand. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 32 (9). — P. 920 — 924.
34.    Oshima Т., Miwa H. Epidemiology of functional gastrointestinal disorders in Japan and in the world // J Neurogastroenterol Motil. — 2015. — N 21 (3). — Р. 320 — 329.
35.    Pace F., Coremans G., Dapoigny M. et al. Therapy of irritable bowel syndrome — an overview // Digestion. — 1995. — Vol. 56. — P. 433 — 442.
36.    Perez-Calderon R., Gonzalo-Garijo M. A. Anaphylaxis due to loperamide // Allergy. — 2004. — N 59. — Р. 369 — 370.
37.    Ruoff H. J., Fladung B., Demol P. et al. Gastrointestinal receptors and drugs in motility disorders // Digestion. — 1991. — N 48. — Р. 1 — 17.
38.    Schneider J. Y. Constipation in Children and Infants // Dtsche Apot Zeit. — 2008. — Bd. 106. — S. 4684 — 4685.
39.    Sklerov J., Levine B., Moore K. A. et al. Tissue distribution of loperamide and N-desmethylloperamide following a fatal overdose // J. Anal. Toxicol. — 2005. — Vol. 29. — Р. 750 — 754.
40.    Sleisenger and Fordtran’s gastrointestinal and and liver disease: pathophysiology, diagnosis, management / Ed. by M. Feldman, L. S. Friedman, L. J. Brandt. — 10th ed. — Saunders Elsevier, Philadelphia, 2015. — Vol. 2.
41.    Spiegel B. M., Bolus R., Agarwal N. et al. Measuring symptoms in the irritable bowel syndrome: development of a framework for clinical trials // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — N 32 (10). — P. 1275 — 1291.
42.    Spinner H. L., Lonardo N. W., Mulamalla R. et al. Ventricular tachycardia associated with high-dose chronic loperamide use // Pharmacotherapy. — 2015. — N 35. — Р. 234 — 238.
43.    Talley N. J. Functional gastrointestinal disorders as a public health problem // Neurogastroenterol Motil. — 2008. — N 20 (1). — Р. 121 — 129.
44.    Talley N. J. New and emerging treatment for the functional GI disorders // AGA Postgraduate Course Syllabus. — 2002. — P. 153 — 165.
45.    Varni J. W., Bendo С. В., Nurko S. et al. Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL) Gastrointestinal Symptoms Module Testing Study Consortium. Health-related quality of life in pediatric patients with functional and organic gastrointestinal diseases // J. Pediatr. — 2015. — N 166 (1). — P. 85 — 90.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Огляди

 

Автоімунний гепатит: у пошуках нових рішень

В. П. Шипулін 1, Г. Д. Фадеєнко 2, Л. Л. Павловський 1, В. В. Чернявський 1, А. В. Неверовський 1

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Описано сучасні підходи до лікування автоімунного гепатиту (АГ) згідно з останніми міжнародними рекомендаціями, проаналізовано їх переваги та недоліки. Висвітлено альтернативні схеми терапії АГ, перспективи впровадження в клінічну практику імунологічно активних і таргетних препаратів для лікування пацієнтів з АГ. Представлено клінічний випадок ведення пацієнтки з АГ на тлі неспецифічного виразкового коліту.

Ключові слова: автоімунний гепатит, преднізолон, азатіоприн, будесонід, мікофенолатамофетил, такролімус.

Список літератури:  
1.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги автоімунного гепатиту від 06 листопада 2014 року № 826.
2.    Kanzler S., Gerken G., Löhr H. et al. Duration of immunosuppressive therapy in autoimmune hepatitis // J. Hepatol. — 2001. — Vol. 34. — P. 354 — 355.
3.    Abe M., Mashiba T., Zeniya M. et al. Present status of autoimmune hepatitis in Japan:  a nationwide survey // J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 46. — P. 1136 — 1141.
4.    Albert J. Czaja diagnosis and management of autoimmune hepatitis:  current status and future directions // Gut. Liver. — 2016. — N 10 (2). — P.  177 — 203.
5.    Boberg K. M., Aadland E., Jahnsen J. et al. Incidence and prevalence of primary biliary cirrhosis, primary sclerosing cholangitis, and autoimmune hepatitis in a Norwegian population // Scand. J. Gastroenterol. — 1998. — Vol. 33. — P. 99 — 9103.
6.    Chen J., Eslick G. D., Weltman M. Systematic review with meta-analysis:  clinical manifestations and management of autoimmune hepatitis in the elderly // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 39. — P. 117 — 124.
7.    Cook G. C., Mulligan R., Sherlock S. Controlled prospective trial of corticosteroid therapy in active chronic hepatitis //
Q. J. Med. — 1971. — Vol. 40. — P. 159 — 185.
8.    Czaja A. J. Autoimmunehepatitis. Part A: Pathogenesis // Exp. Rev. Gastroenterol. Hepatol — 2007. —  N 1. — P. 113 — 128.
9.    Czaja A. J. Current and prospective pharmacotherapy for autoimmune hepatitis // Exp. Opin. Pharmacother. — 2014. — Vol. 15. — P. 1715 — 1736.
10.    Czaja A. J. Mycophenolatemofetil to the rescue in autoimmune hepatitis:  a fresh sprout on the decision tree // J. Hepatol. — 2009. — Vol. 51. — P. 8 — 10.
11.    Czaja A. J. Review article:  the management of autoimmune hepatitis beyond consensus guidelines // Aliment Pharmacol Ther. — 2013. — Vol. 38. — P. 343 — 364.
12.    EASL Clinical Practice Guidelines:  Autoimmune hepatitis 2015.
13.    Geier A., Gartung C., Dietrich C. G. et al. Side effects of budesonide in liver cirrhosis due to chronic autoimmune hepatitis:  influence of hepatic metabolism versus portosystemic shunts on a patient complicated with HCC // World J. Gastroenterol. — 2003. — N 9. — P. 2681 — 2685.
14.    Krawitt E. L. Autoimmune hepatitis // N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 354. — P. 54 — 66.
15.    Larsen F., Vainer B., Eefsen M. et al. Low-dose tacrolimus ameliorates liver inflammation and fibrosis in steroid refractory autoimmune hepatitis // World J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 13. — P.  3232 — 3236.
16.    Lohse A. W., Mieli-Vergani G. Autoimmune hepatitis // J. Hepatol. — 2011. — Vol. 55. — P.  171 — 182.
17.    Manns M., Woynarowski M., Kreisel W. et al. Budesonide induces remission more effectively than prednisone in a controlled trial of patients with autoimmune hepatitis // Gastroenterol. — 2010. — Vol. 139. — P.  1198 — 1206.
18.    Manns M. P., Lohse A. W., Vergani D. Autoimmune hepatitis — Update 2015 // J. Hepatol. — 2015. — Vol. 62. — P. S1–S186.
19.    Manns M. P., Woynarowski M., Kreisel W. et al. Budesonide induces remission more effectively than prednisone in a controlled trial of patients with autoimmune hepatitis // Gastroenterol. — 2010. — Vol. 139. — P. 1198 — 1206.
20.    Montano-Loza A., Carpenter H., Czaja A. Improving the end point of corticosteroid therapy in type 1 autoimmune hepatitis to reduce the frequency of relapse // Am. J. Gastrol. — 2007. — Vol. 102. — P.  1005 — 1012.
21.    Muratori P., Granito A., Quarneti C. et al. Autoimmune hepatitis in Italy: the Bologna experience // J. Hepatol. — 2009. — Vol. 50. — P. 1210 — 1218.
22.    Peng M., Li Y., Zhang M. et al. Clinical features in different age groups of patients with autoimmune hepatitis // Exp. Ther.Med. — 2014. — Vol. 7. — P. 145 — 148.
23.    Scalapino K. J., Daikh D. I. CTLA-4:  a key regulatory point in the control of autoimmune disease // Immunol. Rev. — 2008. — Vol. 223. — P. 143 — 155.
24.    Schramm C., Kanzler S., zum Buschenfelde K. H. et al. Autoimmune hepatitis in the elderly // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — P.  1587 — 1591.
25.    Shaneyfelt T. M., Mayo-Smith M. F., Rothwangl J. Are guidelines following guidelines? The methodological quality of clinical practice guidelines in the peer-reviewed medical literature // JAMA. — 1999. — Vol. 281. — P. 1900 — 1905.
26.    Tan P., Marotta P., Ghent C., Adams P. Early treatment response predicts the need for liver transplantation in autoimmune hepatitis // Liver Int. — 2005. — Vol. 25. — P. 728 — 733.
27.    Weiler-Normann C., Schramm C., Quaas A. et al. Infliximab as a rescue treatment in difficult-to-treat autoimmune hepatitis // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 529 — 534.
28.    Zachou K., Gatselis N., Papadamou G. et al. Mycophenolate for the treatment of autoimmune hepatitis:  prospective assessment of its efficacy and safety for induction and maintenance of remission in a large cohort of treatment-naive patients // J. Hepatol. — 2011. — Vol. 55. — P. 636 — 646.
29.    Zachou K., Muratori P., Koukoulis G. K. et al. Review article:  autoimmune hepatitis — Current management and challenges // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 38. — P. 887 — 913.

Інше:  
Шипулін Вадим Петрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 1, директор Національного музею медицини України  
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 37
Тел. (44) 234-29-12. E-mail: shypulin@icloud.com

Стаття надійшла до редакції 30 листопада 2017 р.

 

Аутоиммунный гепатит: в поиске новых решений

В. П. Шипулин 1, Г. Д. Фадеенко 2, Л. Л. Павловский 1, В. В. Чернявский 1, А. В. Неверовский 1

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой  НАМН Украины», Харьков

Описаны подходы к лечению аутоиммунного гепатита (АГ) согласно последним международным рекомендациям, проанализированы их преимущества и недостатки. Освещены альтернативные схемы терапии АГ, перспективы внедрения в клиническую практику иммунологически активных и таргетных препаратов для лечения пациентов с АГ. Представлен клинический случай ведения пациентки с АГ на фоне неспецифического язвенного колита.

Ключевые слова: аутоиммунный гепатит, преднизолон, азатиоприн, будесонид, микофенолатамофетил, такролимус.

Список литературы:  
1.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги автоімунного гепатиту від 06 листопада 2014 року № 826.
2.    Kanzler S., Gerken G., Löhr H. et al. Duration of immunosuppressive therapy in autoimmune hepatitis // J. Hepatol. — 2001. — Vol. 34. — P. 354 — 355.
3.    Abe M., Mashiba T., Zeniya M. et al. Present status of autoimmune hepatitis in Japan:  a nationwide survey // J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 46. — P. 1136 — 1141.
4.    Albert J. Czaja diagnosis and management of autoimmune hepatitis:  current status and future directions // Gut. Liver. — 2016. — N 10 (2). — P.  177 — 203.
5.    Boberg K. M., Aadland E., Jahnsen J. et al. Incidence and prevalence of primary biliary cirrhosis, primary sclerosing cholangitis, and autoimmune hepatitis in a Norwegian population // Scand. J. Gastroenterol. — 1998. — Vol. 33. — P. 99 — 9103.
6.    Chen J., Eslick G. D., Weltman M. Systematic review with meta-analysis:  clinical manifestations and management of autoimmune hepatitis in the elderly // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 39. — P. 117 — 124.
7.    Cook G. C., Mulligan R., Sherlock S. Controlled prospective trial of corticosteroid therapy in active chronic hepatitis //
Q. J. Med. — 1971. — Vol. 40. — P. 159 — 185.
8.    Czaja A. J. Autoimmunehepatitis. Part A: Pathogenesis // Exp. Rev. Gastroenterol. Hepatol — 2007. —  N 1. — P. 113 — 128.
9.    Czaja A. J. Current and prospective pharmacotherapy for autoimmune hepatitis // Exp. Opin. Pharmacother. — 2014. — Vol. 15. — P. 1715 — 1736.
10.    Czaja A. J. Mycophenolatemofetil to the rescue in autoimmune hepatitis:  a fresh sprout on the decision tree // J. Hepatol. — 2009. — Vol. 51. — P. 8 — 10.
11.    Czaja A. J. Review article:  the management of autoimmune hepatitis beyond consensus guidelines // Aliment Pharmacol Ther. — 2013. — Vol. 38. — P. 343 — 364.
12.    EASL Clinical Practice Guidelines:  Autoimmune hepatitis 2015.
13.    Geier A., Gartung C., Dietrich C. G. et al. Side effects of budesonide in liver cirrhosis due to chronic autoimmune hepatitis:  influence of hepatic metabolism versus portosystemic shunts on a patient complicated with HCC // World J. Gastroenterol. — 2003. — N 9. — P. 2681 — 2685.
14.    Krawitt E. L. Autoimmune hepatitis // N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 354. — P. 54 — 66.
15.    Larsen F., Vainer B., Eefsen M. et al. Low-dose tacrolimus ameliorates liver inflammation and fibrosis in steroid refractory autoimmune hepatitis // World J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 13. — P.  3232 — 3236.
16.    Lohse A. W., Mieli-Vergani G. Autoimmune hepatitis // J. Hepatol. — 2011. — Vol. 55. — P.  171 — 182.
17.    Manns M., Woynarowski M., Kreisel W. et al. Budesonide induces remission more effectively than prednisone in a controlled trial of patients with autoimmune hepatitis // Gastroenterol. — 2010. — Vol. 139. — P.  1198 — 1206.
18.    Manns M. P., Lohse A. W., Vergani D. Autoimmune hepatitis — Update 2015 // J. Hepatol. — 2015. — Vol. 62. — P. S1–S186.
19.    Manns M. P., Woynarowski M., Kreisel W. et al. Budesonide induces remission more effectively than prednisone in a controlled trial of patients with autoimmune hepatitis // Gastroenterol. — 2010. — Vol. 139. — P. 1198 — 1206.
20.    Montano-Loza A., Carpenter H., Czaja A. Improving the end point of corticosteroid therapy in type 1 autoimmune hepatitis to reduce the frequency of relapse // Am. J. Gastrol. — 2007. — Vol. 102. — P.  1005 — 1012.
21.    Muratori P., Granito A., Quarneti C. et al. Autoimmune hepatitis in Italy: the Bologna experience // J. Hepatol. — 2009. — Vol. 50. — P. 1210 — 1218.
22.    Peng M., Li Y., Zhang M. et al. Clinical features in different age groups of patients with autoimmune hepatitis // Exp. Ther.Med. — 2014. — Vol. 7. — P. 145 — 148.
23.    Scalapino K. J., Daikh D. I. CTLA-4:  a key regulatory point in the control of autoimmune disease // Immunol. Rev. — 2008. — Vol. 223. — P. 143 — 155.
24.    Schramm C., Kanzler S., zum Buschenfelde K. H. et al. Autoimmune hepatitis in the elderly // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — P.  1587 — 1591.
25.    Shaneyfelt T. M., Mayo-Smith M. F., Rothwangl J. Are guidelines following guidelines? The methodological quality of clinical practice guidelines in the peer-reviewed medical literature // JAMA. — 1999. — Vol. 281. — P. 1900 — 1905.
26.    Tan P., Marotta P., Ghent C., Adams P. Early treatment response predicts the need for liver transplantation in autoimmune hepatitis // Liver Int. — 2005. — Vol. 25. — P. 728 — 733.
27.    Weiler-Normann C., Schramm C., Quaas A. et al. Infliximab as a rescue treatment in difficult-to-treat autoimmune hepatitis // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 529 — 534.
28.    Zachou K., Gatselis N., Papadamou G. et al. Mycophenolate for the treatment of autoimmune hepatitis:  prospective assessment of its efficacy and safety for induction and maintenance of remission in a large cohort of treatment-naive patients // J. Hepatol. — 2011. — Vol. 55. — P. 636 — 646.
29.    Zachou K., Muratori P., Koukoulis G. K. et al. Review article:  autoimmune hepatitis — Current management and challenges // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 38. — P. 887 — 913.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

8. Огляди

 

Неалкогольна жирова хвороба печінки та метаболічні порушення: що первинно?

Т. А. Соломенцева

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) об’єднує спектр захворювань — стеатоз, неалкогольний стеатогепатит, цироз печінки і гепатоцелюлярну карциному. Дослідження останніх років показали високу поширеність НАЖХП та її тісний патогенетичний зв’язок з метаболічним синдромом. Наявність зв’язку між метаболічним синдромом і НАЖХП дав підставу для припущення, що обидва ці стани мають патогенетичний взаємозв’язок і спільні шляхи та механізми розвитку. Інсулінорезистентність і запалення залучені в процес обох захворювань. Інсулінорезистентність сприяє запаленню, яке збільшує ліполіз адипоцитів і посилює ліпотоксичність. Крім того, інсулінорезистентність і запалення утворюють хибне коло, стимулюючи одне одного і прискорюючи розвиток НАЖХП. При НАЖХП біологічно активна жирова тканина регулює експресію прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлини α та інтерлейкін-6) і протизапальних цитокінів (адипонектину).

Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет, фактор некрозу пухлини, інтерлейкін.

Список літератури:  
1.    Armstrong M. J. et al. Extrahepatic complications of nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2014. — Vol. 59 (3). — P. 1174—1197.
2.    Asrih M., Jornayvaz F. R. Inflammation as a potential link between nonalcoholic fatty liver disease and insulin resistance // J. Endocrinol. — 2013. — Vol. 218. — P. R25–R36.
3.    Benetti E., Chiazza F., Patel N. S. A. et al. The NLRP3 inflammasome as a novel player of the intercellular crosstalk in metabolic disorders // Mediat. Inflamm. — 2013. — Vol. 2013. — 678627.
4.    Benhamed F., Postic C. A new pathway to eSCAPe lipotoxicity // Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. — 2017. — S2210 — 7401 (17)30222-X.
5.    Chalasani N., Younossi Z., Lavine J. E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association // Hepatol. — 2012. — Vol. 55. — P. 2005 — 2023.
6.    Coombes J. D., Choi S. S., Swiderska-Syn M. et al. Osteopontin is a proximal effector of leptin-mediated non-alcoholic steatohepatitis (NASH) fibrosis // Biochim. Biophys Acta. — 2016. — N 1862 (1). — P. 135 — 144.
7.    Ekstedt M. et al. Fibrosis stage is the strongest predictor for disease-specific mortality in NAFLD after up to 33 years of follow-up // Hepatol. — 2015. — Vol. 61. — P. 1547 — 1554.
8.    El-Wakkad A., Hassan N.-M., Sibaii H., El-Zayat S. R. Proinflammatory, anti-inflammatory cytokines and adiponkines in students with central obesity // Cytokine. — 2013. — Vol. 61. — P. 682 — 687.
9.    Federico A., Dallio M., Masarone M. et al. The epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease and its connection with cardiovascular disease: role of endothelial dysfunction // Eur. Rev. Med. Pharmacol Sci. — 2016. — Vol. 20. — P. 4731 — 4741.
10.    Feldstein A. E. Novel insights into the pathophysiology of nonalcoholic fatty liver disease // Semin. Liver. Dis. — 2010. — Vol. 30. — P. 391 — 401.
11.    Finelli C., Tarantino G. What is the role of adiponectin in obesity related non-alcoholic fatty liver disease? // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19. — P. 802 — 812.
12.    Gaggini M. et al. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and its connec¬tion with insulin resistance, dyslipidemia, atherosclerosis and coronary heart disease // Nutrients. — 2013. — N 5. — P. 1544—1560.
13.    Gatselis N. K., Ntaios G., Makaritsis K. et al. Adiponectin: a key playmaker adipocytokine in non-alcoholic fatty liver disease // Clin. Exp. Med. — 2014. — Vol. 14. — P. 121 — 131.
14.    Greenberg A. S., Kraemer F. B., Soni K. G. et al. Lipid droplet meets a mitochondrial protein to regulate adipocyte lipolysis // EMBO J. — 2011. — Vol. 30. — P. 4337 — 4339.
15.    Hassan K., Bhalla V., Ezz El Regal M. et al. Nonalcoholic fatty liver disease: A comprehensive review of a growing epidemic // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (34). — P. 12082 — 12101.
16.    Hooper A. J., Adams L. A., Burnett J. R. Genetic determinants of hepatic steatosis in man // J. Lipid. Res. — 2011. — Vol. 52. — P. 593 — 617.
17.    Huang W. Y., Chang C. C., Chen D. R. et al. Circulating leptin and adiponectin are associated with insulin resistance in healthy postmenopausal women with hot flashes // PLoS One. — 2017. — Vol. 12 (4).
18.    Huang Y., He S., Li J. Z. et al. A feed-forward loop amplifies nutritional regulation of PNPLA3 // Proc Natl. Acad. Sci. USA. — 2010. — Vol. 107. — P. 7892 — 7897.
19.    Indulekha K., Surendar J., Mohan V. High sensitivity C-reactive protein, tumor necrosis factor-alpha, interleukin-6 and vascular cell adhesion molecule-1 levels in Asian Indians with metabolic syndrome and insulin resistance (CURES-105) // J. Diabetes Sci. Technol. — 2011. — N 5. — P. 982 — 988.
20.    Jamali R., Arj A., Razavizade M., Aarabi M. H. Prediction of nonalcoholic fatty liver disease via a novel panel of serum adipokines // Medicine (Baltimore). — 2016. — Vol. 95. — e2630.
21.    Lee Y. A., Wallace M. C., Friedman S. L. Pathobiology of liver fibrosis: a translational success story // Gut. — 2015. — Vol. 64 (5). — P. 830 — 841.
22.    Legrand-Poels S., Esser N., L’Homme L. et al. Free fatty acids as modulators of the NLRP3 inflammasome in obesity/type 2 diabetes // Biochem. Pharmacol. — 2014. — Vol. 92. — P. 131 — 141.
23.    Lima-Cabello E., García-Mediavilla M. V., Miquilena-Colina M. E. Enhanced expression of pro-inflammatory mediators and liver X-receptor-regulated lipogenic genes in non-alcoholic fatty liver disease and hepatitis C // Clin. Sci. (Lond). — 2011. — Vol. 120. — P. 239 — 250.
24.    Machado M. V., Coutinho J., Carepa F. et al. How adiponectin, leptin, and ghrelin orchestrate together and correlate with the severity of nonalcoholic fatty liver disease // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 24 (10). — P. 1166 — 1172.
25.    Mehta R., Jeiran K., Koenig A. B. et al. The role of mitochondrial genomics in patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH) // BMC Med Genet. — 2016. — Vol. 17 (1). — P. 63.
26.    Mittendorfer B., Yoshino M., Patterson B. W., Klein S. VLDL triglyceride kinetics in lean, overweight, and obese men and women // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 101. — P. 4151 — 4160.
27.    Nelson J. E., Brunt E. M., Kowdley K. V. Non-alcoholic steatohepatitis clinical research network. Lower serum hepcidin and greater parenchymal iron in non-alcoholic fatty liver disease patients with C282Y HFE mutations // Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 1730 — 1740.
28.    Ostrowska L., Fiedorczuk J., Adamska E. Effect of diet and other factors on serum adiponectin concentrations in patients with type 2 diabetes // Rocz. Panstw. Zakl. Hig. — 2013. — Vol. 64. — P. 61 — 66.
29.    Ozcelik F., Yuksel C., Arslan E. et al. Relationship between visceral adipose tissue and adiponectin, inflammatory markers and thyroid hormones in obese males with hepatosteatosis and insulin resistance // Arch. Med. Res. — 2013. — Vol. 44. — P. 273 — 280.
30.    Park J. W. et al. Predictors reflecting the pathological severity of non- alcoholic fatty liver disease: comprehensive study of clinical and immuno¬histochemical findings in younger Asian patients // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 22 (4). — P. 491—497.
31.    Paz-Filho G., Mastronardi C., Franco C. B. et al. Leptin: molecular mechanisms, systemic pro-inflammatory effects, and clinical implications // Arq. Bras. Endocrinol. Metabol. — 2012. — Vol. 56. — P. 597 — 607.
32.    Price J. C., Ma Y., Scherzer R. et al. HIV-infected and uninfected adults with non-genotype 3 hepatitis C virus have less hepatic steatosis than adults with neither infection // Hepatol. — 2017. — Vol. 65. — P. 853 — 886.
33.    Ramya K., Ayyappa K. A., Ghosh S. et al. Genetic association of ADIPOQ gene variants with type 2 diabetes, obesity and serum adiponectin levels in south Indian population // Gene. — 2013. — Vol. 532. — P. 253 — 262.
34.    Reggio S., Pellegrinelli V., Clément K. et al. Fibrosis as a cause or a consequence of white adipose tissue inflammation in obesity // Curr. Obes. Rep. — 2013. — N 2. — P. 1 — 9. doi: 10.1007/s13679 — 012-0037-4.
35.    Rocha D. M., Caldas A. P., Oliveira L. L. Saturated fatty acids trigger TLR4-mediated inflammatory response // Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 244. — P. 211 — 215.
36.    Srikanthan K., Feyh A., Visweshwar H. et al. Systematic review of metabolic syndrome biomarkers: A panel for early detection, management, and risk stratification in the West Virginian population // Int. J. Med. Sci. — 2016. — Vol. 13. — P. 25 — 38.
37.    Stojsavljević S., Palčić M. G., Jukić L. V. et al. Adipokines and proinflammatory cytokines, the key mediators in the pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (48). — P. 18070 — 18091.
38.    Tarantino G., Finelli C. Pathogenesis of hepatic steatosis.: the link between hypercortisolism and non-alcoholic fatty liver disease // World J. Gastroenterol. 2013. — Vol. 19. — P. 6735 — 6743.
39.    World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis 2012.
40.    Ying X., Jiang Y., Qian Y. et al. Association between insulin resistance, metabolic syndrome and nonalcoholic fatty liver disease in Chinese adults // Iranian J. Pub. Health. — 2012. — Vol. 41. — P. 45 — 49.
41.    Zuo H., Shi Z., Yuan B. Association between serum leptin concentrations and insulin resistance: a population-based study from China // PLoS One. — 2013. — N 8. — e54615.

Інше:  
Соломенцева Тетяна Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр.
відділу захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту
E- mail: info@therapy.gov.ua

Стаття надійшла до редакції 5 грудня 2017 р.

 

Неалкогольная жировая болезнь печени и метаболические нарушения: что первично?

Т. А. Соломенцева

ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) объединяет спектр заболеваний — стеатоз, неалкогольный стеатогепатит, цирроз печени и гепатоцеллюлярную карциному. Исследования последних лет показали высокую распространенность НАЖБП и ее тесную патогенетическую связь с метаболическим синдромом. Наличие связи между метаболическим синдромом и НАЖБП позволило предположить, что оба этих состояния имеют патогенетическую взаимосвязь и общие пути и механизмы развития. Инсулинорезистентность и воспаление вовлечены в процесс обоих заболевания. Инсулинорезистентность способствует воспалению, которое повышает липолиз адипоцитов и усугубляет липотоксичность. Кроме того, инсулинорезистентность и воспаление образуют порочный круг, стимулируя друг друга и ускоряя развитие НАЖБП. При НАЖБП биологически активная жировая ткань регулирует экспрессию провоспалительных цитокинов (фактора некроза опухоли α и интерлейкина-6) и противовоспалительных цитокинов (адипонектина).

Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, неалкогольный стеатогепатит, метаболический синдром, ожирение, сахарный диабет, фактор некроза опухоли, интерлейкин.

Список литературы:  
1.    Armstrong M. J. et al. Extrahepatic complications of nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2014. — Vol. 59 (3). — P. 1174—1197.
2.    Asrih M., Jornayvaz F. R. Inflammation as a potential link between nonalcoholic fatty liver disease and insulin resistance // J. Endocrinol. — 2013. — Vol. 218. — P. R25–R36.
3.    Benetti E., Chiazza F., Patel N. S. A. et al. The NLRP3 inflammasome as a novel player of the intercellular crosstalk in metabolic disorders // Mediat. Inflamm. — 2013. — Vol. 2013. — 678627.
4.    Benhamed F., Postic C. A new pathway to eSCAPe lipotoxicity // Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. — 2017. — S2210 — 7401 (17)30222-X.
5.    Chalasani N., Younossi Z., Lavine J. E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association // Hepatol. — 2012. — Vol. 55. — P. 2005 — 2023.
6.    Coombes J. D., Choi S. S., Swiderska-Syn M. et al. Osteopontin is a proximal effector of leptin-mediated non-alcoholic steatohepatitis (NASH) fibrosis // Biochim. Biophys Acta. — 2016. — N 1862 (1). — P. 135 — 144.
7.    Ekstedt M. et al. Fibrosis stage is the strongest predictor for disease-specific mortality in NAFLD after up to 33 years of follow-up // Hepatol. — 2015. — Vol. 61. — P. 1547 — 1554.
8.    El-Wakkad A., Hassan N.-M., Sibaii H., El-Zayat S. R. Proinflammatory, anti-inflammatory cytokines and adiponkines in students with central obesity // Cytokine. — 2013. — Vol. 61. — P. 682 — 687.
9.    Federico A., Dallio M., Masarone M. et al. The epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease and its connection with cardiovascular disease: role of endothelial dysfunction // Eur. Rev. Med. Pharmacol Sci. — 2016. — Vol. 20. — P. 4731 — 4741.
10.    Feldstein A. E. Novel insights into the pathophysiology of nonalcoholic fatty liver disease // Semin. Liver. Dis. — 2010. — Vol. 30. — P. 391 — 401.
11.    Finelli C., Tarantino G. What is the role of adiponectin in obesity related non-alcoholic fatty liver disease? // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19. — P. 802 — 812.
12.    Gaggini M. et al. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and its connec¬tion with insulin resistance, dyslipidemia, atherosclerosis and coronary heart disease // Nutrients. — 2013. — N 5. — P. 1544—1560.
13.    Gatselis N. K., Ntaios G., Makaritsis K. et al. Adiponectin: a key playmaker adipocytokine in non-alcoholic fatty liver disease // Clin. Exp. Med. — 2014. — Vol. 14. — P. 121 — 131.
14.    Greenberg A. S., Kraemer F. B., Soni K. G. et al. Lipid droplet meets a mitochondrial protein to regulate adipocyte lipolysis // EMBO J. — 2011. — Vol. 30. — P. 4337 — 4339.
15.    Hassan K., Bhalla V., Ezz El Regal M. et al. Nonalcoholic fatty liver disease: A comprehensive review of a growing epidemic // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (34). — P. 12082 — 12101.
16.    Hooper A. J., Adams L. A., Burnett J. R. Genetic determinants of hepatic steatosis in man // J. Lipid. Res. — 2011. — Vol. 52. — P. 593 — 617.
17.    Huang W. Y., Chang C. C., Chen D. R. et al. Circulating leptin and adiponectin are associated with insulin resistance in healthy postmenopausal women with hot flashes // PLoS One. — 2017. — Vol. 12 (4).
18.    Huang Y., He S., Li J. Z. et al. A feed-forward loop amplifies nutritional regulation of PNPLA3 // Proc Natl. Acad. Sci. USA. — 2010. — Vol. 107. — P. 7892 — 7897.
19.    Indulekha K., Surendar J., Mohan V. High sensitivity C-reactive protein, tumor necrosis factor-alpha, interleukin-6 and vascular cell adhesion molecule-1 levels in Asian Indians with metabolic syndrome and insulin resistance (CURES-105) // J. Diabetes Sci. Technol. — 2011. — N 5. — P. 982 — 988.
20.    Jamali R., Arj A., Razavizade M., Aarabi M. H. Prediction of nonalcoholic fatty liver disease via a novel panel of serum adipokines // Medicine (Baltimore). — 2016. — Vol. 95. — e2630.
21.    Lee Y. A., Wallace M. C., Friedman S. L. Pathobiology of liver fibrosis: a translational success story // Gut. — 2015. — Vol. 64 (5). — P. 830 — 841.
22.    Legrand-Poels S., Esser N., L’Homme L. et al. Free fatty acids as modulators of the NLRP3 inflammasome in obesity/type 2 diabetes // Biochem. Pharmacol. — 2014. — Vol. 92. — P. 131 — 141.
23.    Lima-Cabello E., García-Mediavilla M. V., Miquilena-Colina M. E. Enhanced expression of pro-inflammatory mediators and liver X-receptor-regulated lipogenic genes in non-alcoholic fatty liver disease and hepatitis C // Clin. Sci. (Lond). — 2011. — Vol. 120. — P. 239 — 250.
24.    Machado M. V., Coutinho J., Carepa F. et al. How adiponectin, leptin, and ghrelin orchestrate together and correlate with the severity of nonalcoholic fatty liver disease // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 24 (10). — P. 1166 — 1172.
25.    Mehta R., Jeiran K., Koenig A. B. et al. The role of mitochondrial genomics in patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH) // BMC Med Genet. — 2016. — Vol. 17 (1). — P. 63.
26.    Mittendorfer B., Yoshino M., Patterson B. W., Klein S. VLDL triglyceride kinetics in lean, overweight, and obese men and women // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 101. — P. 4151 — 4160.
27.    Nelson J. E., Brunt E. M., Kowdley K. V. Non-alcoholic steatohepatitis clinical research network. Lower serum hepcidin and greater parenchymal iron in non-alcoholic fatty liver disease patients with C282Y HFE mutations // Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 1730 — 1740.
28.    Ostrowska L., Fiedorczuk J., Adamska E. Effect of diet and other factors on serum adiponectin concentrations in patients with type 2 diabetes // Rocz. Panstw. Zakl. Hig. — 2013. — Vol. 64. — P. 61 — 66.
29.    Ozcelik F., Yuksel C., Arslan E. et al. Relationship between visceral adipose tissue and adiponectin, inflammatory markers and thyroid hormones in obese males with hepatosteatosis and insulin resistance // Arch. Med. Res. — 2013. — Vol. 44. — P. 273 — 280.
30.    Park J. W. et al. Predictors reflecting the pathological severity of non- alcoholic fatty liver disease: comprehensive study of clinical and immuno¬histochemical findings in younger Asian patients // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 22 (4). — P. 491—497.
31.    Paz-Filho G., Mastronardi C., Franco C. B. et al. Leptin: molecular mechanisms, systemic pro-inflammatory effects, and clinical implications // Arq. Bras. Endocrinol. Metabol. — 2012. — Vol. 56. — P. 597 — 607.
32.    Price J. C., Ma Y., Scherzer R. et al. HIV-infected and uninfected adults with non-genotype 3 hepatitis C virus have less hepatic steatosis than adults with neither infection // Hepatol. — 2017. — Vol. 65. — P. 853 — 886.
33.    Ramya K., Ayyappa K. A., Ghosh S. et al. Genetic association of ADIPOQ gene variants with type 2 diabetes, obesity and serum adiponectin levels in south Indian population // Gene. — 2013. — Vol. 532. — P. 253 — 262.
34.    Reggio S., Pellegrinelli V., Clément K. et al. Fibrosis as a cause or a consequence of white adipose tissue inflammation in obesity // Curr. Obes. Rep. — 2013. — N 2. — P. 1 — 9. doi: 10.1007/s13679 — 012-0037-4.
35.    Rocha D. M., Caldas A. P., Oliveira L. L. Saturated fatty acids trigger TLR4-mediated inflammatory response // Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 244. — P. 211 — 215.
36.    Srikanthan K., Feyh A., Visweshwar H. et al. Systematic review of metabolic syndrome biomarkers: A panel for early detection, management, and risk stratification in the West Virginian population // Int. J. Med. Sci. — 2016. — Vol. 13. — P. 25 — 38.
37.    Stojsavljević S., Palčić M. G., Jukić L. V. et al. Adipokines and proinflammatory cytokines, the key mediators in the pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (48). — P. 18070 — 18091.
38.    Tarantino G., Finelli C. Pathogenesis of hepatic steatosis.: the link between hypercortisolism and non-alcoholic fatty liver disease // World J. Gastroenterol. 2013. — Vol. 19. — P. 6735 — 6743.
39.    World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis 2012.
40.    Ying X., Jiang Y., Qian Y. et al. Association between insulin resistance, metabolic syndrome and nonalcoholic fatty liver disease in Chinese adults // Iranian J. Pub. Health. — 2012. — Vol. 41. — P. 45 — 49.
41.    Zuo H., Shi Z., Yuan B. Association between serum leptin concentrations and insulin resistance: a population-based study from China // PLoS One. — 2013. — N 8. — e54615.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

9. Огляди

 

Спадковий панкреатит: огляд літератури і перший випадок діагностики в Україні

Н. Б. Губергріц 1, 2, Н. В. Бєляєва 1, 2, О. Є. Клочков 1, П. Г. Фоменко 1

1 Донецький національний медичний університет, Лиман
2 Багатопрофільна клініка «Інто-Сана», Одеса

Наведено огляд літератури, присвячений головним генетичним мутаціям, які призводять до розвитку панкреатиту. Проаналізовано патогенез спадкового панкреатиту і високий ризик розвитку раку підшлункової залози при цьому захворюванні. Описано власне клінічне спостереження кальцифікуючого панкреатиту, який виник у пацієнтки з мутацією гена катіонічного трипсиногена. Обговорено тактику лікування та спостереження.

Ключові слова: підшлункова залоза, спадковий панкреатит, мутація гена катіонічного трипсиногена, ризик раку підшлункової залози, клінічне спостереження.

Список літератури:  
1.    Губергриц Н. Б., Казюлин А. Н. Метаболическая панкреатология. — Донецк: Лебедь, 2011. — 464 с.
2.    Калинин А. В. Острый и хронический панкреатиты. — М.: МЕДпресс-информ, 2016. — 160 с.
3.    Кучерявый Ю., Смирнов А., Тибилов З. Мутации химотрипсиногена С в патогенезе хронического панкреатита // Врач. — 2011. — № 10. — С. 39 — 41.
4.    Литовский И. А., Гордиенко А. В. Панкреатиты (вопросы патогенеза, диагностики, лечения). — СПб: СпецЛит, 2015. — 231 с.
5.    Bhutani M. S., Vilmann P., Saftoiu A. Pancreas and biliary tract diseases. — Oxford (UK): Health Press, 2017. — 149 p.
6.    Dominguez-Munoz J. E. Clinical pancreatology for practising gastroenterologists and surgeons. — Oxford et al.: Blackwell Publishing, 2005. — 535 p.
7.    Genetic disorders of the exocrine pancreas: an overview and update / Eds.: P. Durie, M. M. Lerch, A. B. Lowenfels. et al. — Basel et al.: Karger, 2002. — 155 p.
8.    Hegyi E., Sahin-Toth M. Genetic risk in chronic pancreatitis: the trypsin-dependent pathway // Dig. Dis. Sci. — 2017. — Vol. 62, N 7. — P. 1692 — 1701.
9.    Pancreatitis: medical and surgical management / Ed. by: D. B. Adams et al. — Chichester: Wiley Blackwell, 2017. — 326 p.
10.    Pancreatology: A Clinical textbook / Ed. by T. B. Gardner, K. D. Smith. — Cham (Switzerland): Springer International Publishing AG, 2017. — 193 p.
11.    Rebours V., Levy P., Ruszniewski P. An overview of hereditary pancreatitis // Dig. Liver Dis. — 2012. — Vol. 44, N 1. — P. 8 — 15.
12.    Solomon S., Whitcomb D. C. Genetics of pancreatitis: an update for clinicians and genetic counselors // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2012. — Vol. 14, N 2. — P. 112 — 117.
13.    Testoni P. A., Mariani A., Arcidiacono P. G. Acute and chronic pancreatitis: new concepts and evidence-based approaches. — Turin: Edizioni Minerva Medica, 2013. — 193 p.

Інше:
Губергріц Наталя Борисівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини №2
E-mail: profnbg@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 18 листопада 2017 р.

 

Наследственный панкреатит: обзор литературы и первый случай диагностики в Украине

Н. Б. Губергриц 1, 2, Н. В. Беляева 1, 2, А. Е. Клочков 1, П. Г. Фоменко 1

1 Донецкий национальный медицинский университет, Лиман
2 Многопрофильная клиника «Инто-Сана», Одесса

Приведен обзор литературы, посвященный основным генетическим мутациям, приводящим к развитию панкреатита. Проанализирован патогенез наследственного панкреатита и высокий риск развития рака поджелудочной железы при этом заболевании. Описано собственное клиническое наблюдение кальцифицирующего панкреатита, развившегося у пациентки с мутацией гена катионического трипсиногена. Обсуждены тактика лечения и наблюдения.

Ключевые слова: поджелудочная железа, наследственный панкреатит, мутация гена катионического трипсиногена, риск рака поджелудочной железы, клиническое наблюдение.

Список литературы:  
1.    Губергриц Н. Б., Казюлин А. Н. Метаболическая панкреатология. — Донецк: Лебедь, 2011. — 464 с.
2.    Калинин А. В. Острый и хронический панкреатиты. — М.: МЕДпресс-информ, 2016. — 160 с.
3.    Кучерявый Ю., Смирнов А., Тибилов З. Мутации химотрипсиногена С в патогенезе хронического панкреатита // Врач. — 2011. — № 10. — С. 39 — 41.
4.    Литовский И. А., Гордиенко А. В. Панкреатиты (вопросы патогенеза, диагностики, лечения). — СПб: СпецЛит, 2015. — 231 с.
5.    Bhutani M. S., Vilmann P., Saftoiu A. Pancreas and biliary tract diseases. — Oxford (UK): Health Press, 2017. — 149 p.
6.    Dominguez-Munoz J. E. Clinical pancreatology for practising gastroenterologists and surgeons. — Oxford et al.: Blackwell Publishing, 2005. — 535 p.
7.    Genetic disorders of the exocrine pancreas: an overview and update / Eds.: P. Durie, M. M. Lerch, A. B. Lowenfels. et al. — Basel et al.: Karger, 2002. — 155 p.
8.    Hegyi E., Sahin-Toth M. Genetic risk in chronic pancreatitis: the trypsin-dependent pathway // Dig. Dis. Sci. — 2017. — Vol. 62, N 7. — P. 1692 — 1701.
9.    Pancreatitis: medical and surgical management / Ed. by: D. B. Adams et al. — Chichester: Wiley Blackwell, 2017. — 326 p.
10.    Pancreatology: A Clinical textbook / Ed. by T. B. Gardner, K. D. Smith. — Cham (Switzerland): Springer International Publishing AG, 2017. — 193 p.
11.    Rebours V., Levy P., Ruszniewski P. An overview of hereditary pancreatitis // Dig. Liver Dis. — 2012. — Vol. 44, N 1. — P. 8 — 15.
12.    Solomon S., Whitcomb D. C. Genetics of pancreatitis: an update for clinicians and genetic counselors // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2012. — Vol. 14, N 2. — P. 112 — 117.
13.    Testoni P. A., Mariani A., Arcidiacono P. G. Acute and chronic pancreatitis: new concepts and evidence-based approaches. — Turin: Edizioni Minerva Medica, 2013. — 193 p.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

10. Огляди

 

Хронічні запальні захворювання кишечника та вірусні інфекції

О. І. Сергієнко

Харківська медична академія післядипломної освіти

Вірусні інфекції становлять значну проблему при лікуванні хворих на хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК). Пацієнти з ХЗЗК не отримують планових профілактичних щеплень такою мірою, як інші пацієнти загальної медичної практики. Поліпшення тактики ведення ХЗЗК передбачає контроль запальної активності захворювання препаратами базисної терапії та профілактику вірусних інфекцій. Висвітлено рекомендації щодо проведення вакцинації проти грипу та герпетичної інфекції хворим на ХЗЗК, особливо тим, хто отримує лікування імуносупресивними препаратами.

Ключові слова: хронічні запальні захворювання кишечника, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, вірусні інфекції, лікування, профілактика.

Список літератури:  
1.    Дорофєєв А. Е., Харченко Н. В., Руденко М. М. та ін. Особливості генетичного профілю пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника в Україні та тактика їх ведення // Сучасна гастроентерол. — 2017. — № 1 (93). — С. 22 — 29.
2.    Рекомендации Европейского регионального бюро ВОЗ по вакцинации против гриппа в зимний сезон 2017/2018 гг. (сентябрь 2017 г).
3.    Степанов Ю. М., Скирда И. Ю., Петишко О. П. Хронические воспалительные заболевания кишечника: особенности эпидемиологии в Украине // Гастроентерол. — 2017. — № 2. — С. 98 — 105.
4.    Banaszkiewicz A., Klincewicz B., Łazowska-Przeorek I. et al. Influenza vaccination coverage in children with inflammatory bowel disease // Influenza Other Respir Viruses. — 2014. — N 8 (N 4). — P. 431 — 435.
5.    Burger D., Travis S. Conventional medical management of inflammatory bowel disease // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (N 6). — P. 1827 — 1837.
6.    Bridges C. B., Thompson W. W., Meltzer M. I. et al. Effectiveness and cost-benefit of influenza vaccination of healthy working adults: A randomized controlled trial // JAMA. — 2000. — N 2841. — P. 655 — 63.
7.    De Bruyn J., Fonseca K., Ghosh S. et al. Immunogenicity of influenza vaccine for patients with inflammatory bowel disease on maintenance infliximab therapy: a randomized trial // Inflam. Bowel Dis. — 2016. — Vol. 22 (3), N 6. — P. 38 — 647.
8.    Farraye F. A., Melmed G. Y., Lichtenshtein G. R. et al. ACG Clinical Guideline: Preventive Care in Inflammatory Bowel Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2017. — Vol. 112, N 2. — P. 241 — 258.
9.    Fatahzadeh M., Schwartz R. A. Human herpes simplex virus infections: epidemiology, pathogenesis, symptomatology, diagnosis, and management // J. Am. Acad. Dermatol. — 2007. — Vol. 57, N 5. — P. 737 — 763.
10.    Gelinck L. B., van der Bijl A. E., Beyer W. E. et al. The effect of antitumour necrosis factor alpha treatment on the antibody response to influenza vaccination // Ann. Rheum. Dis. — 2008. — N 677. — P. 13 — 16.
11.    Gupta G., Lautenbach E., Lewis J. D. Incidence and risk factors for herpes zoster among patients with inflammatory bowel disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 4 (12), N 1. — P. 1483 — 1490.
12.    Ham M., Cullen G., Cheifetz A. S. Varicella zoster virus infection in patients with inflammatory bowel disease // Gastroenterol. Hepatol. (NY). — 2013. — Vol. 9 (1), N 5. — P. 6 — 58.
13.    Hutfless S. M., Weng X., Liu L. et al. Mortality by medication use among patients with inflammatory bowel disease, 1996 — 2003 // Gastroenterol. — 2007. — N 133. — P. 1779 — 1786.
14.    Juurlink D. N., Stukel T. A., Kwong J. et al. Guillain-Barre syndrome after influenza vaccination in adults: A population-based study // Arch. Intern. Med. — 2006. — N 1662. — P. 217 — 221.
15.    Kaplan J. E., Katona P., Hurtwitz E. S. et al. Guillain-Barre syndrome in the United States, 1979 — 1980 and 1980 — 1981. Lack of an association with influenza vaccination // JAMA. — 1982. — N 248. — P. 698 — 700.
16.    Kim D. H., Cheon J. H. Pathogenesis of inflammatory bowel disease and recent advances in biologic therapies // Immune Netw. — 2017. — Vol. 17 (1), N 2. — P. 5 — 40.
17.    Kotton C. N. Nailing down the shingles in IBD // Inflam. Bowel Dis. — 2007. — Vol. 13, 9. — P. 1178 — 1179.
18.    Kwan O. S., Park Y. S., Choi J. H. et al. A case of ulcerative colitis relapsed by influenza vaccination // Korean J. Gastroenterol. — 2007. — N 49. — P. 327 — 330.
19.    Marin M., Güris D., Chaves S. S. et al. Advisory Committee on Immunization Practices, Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Prevention of varicella: recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP) // MMWR Recomm. Rep. — 2007. — Vol. 56 (RR-4). — P. 1 — 40.
20.    Melmed G. Y., Ippoliti A. F., Papadakis K. A. et al. Patients with inflammatory bowel disease are at risk for vaccine-preventable illnesses // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — N 101. — P. 1834 — 1840.
21.    Rahier J. F., Ben-Horin S., Chowers Y. et al. on behalf of the European Crohn’s and Colitis Organisation (ECCO). European evidence-based consensus on the prevention, diagnosis and management of opportunistic infections in inflammatory bowel disease // JCC. — 2009. — N 34. — P. 7 — 91.
22.    Reich J., Wasan S., Farraye F. A. Vaccinating patients with inflammatory bowel disease // Gastroenterol. Hepatol. — 2016. — Vol. 12, N 9. — P. 540 — 546.
23.    Rocchi A., Benchimol E. I., Bernstein C. N. et al. Inflammatory bowel disease: a Canadian burden of illness // Can. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 26, N 11. — P. 811 — 817.
24.    Rouby F., Kheloufi F., Micallef J. Third nerve palsy after influenza vaccination in inflammatory bowel disease (IBD) // Therapie. — 2017. — Vol. 72, N 6. — P. 95 — 697.
25.    Safety and effectiveness study of the live zoster vaccine in anti-TNF users (VERVE) [August 16, 2016]. Clinical Trials. gov. https: // clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02538757 Identifier: NCT02538757.
26.    Schonberger L. B., Bregman D. J., Sullivan-Bolyai J. Z. et al. Guillain-Barre syndrome following vaccination in the National Influenza Immunization Program, United States, 1976 — 1977 // Am. J. Epidemiol. — 1979. — N 1101. — P. 5 — 23.
27.    Toruner M., Loftus E. V. Jr, Harmsen W. S. et al. Risk factors for opportunistic infections in patients with inflammatory bowel disease // Gastroenterol. — 2008. — N 1349. — P. 29 — 36.
28.    Tsai S. Y., Yang T. Y., Lin C. L. et al. Increased risk of varicella zoster virus infection in inflammatory bowel disease in an Asian population: a nationwide population-based cohort study // Int. J. Clin. Pract. — 2015. — Vol. 69, N2. — P. 228 — 234.
29.    Wasan S. K., Baker S. E., Skolnik P. R., Farraye F. A. A practical guide to vaccinating the inflammatory bowel disease patient // Am. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 105, N 6. — P. 1231 — 1238.
30.    Wilckens V., Kannengiesser K., Hoxhold K. et al. The immunization status of patients with IBD is alarmingly poor before the introduction of specific guidelines // Scand. J. Gastroenterol. — 2011. — N 46. — P. 855 — 861.

Інше:  
Сергієнко Олена Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри гастроентерології
E-mail: sergienko@i.ua

Стаття надійшла до редакції 4 грудня 2017 р.

 

Хронические воспалительные заболевания кишечника и вирусные инфекции

Е. И. Сергиенко

Харьковская медицинская академия последипломного образования

Вирусные инфекции представляют значительную проблему при лечении больных хроническими воспалительными заболеваниями кишечника (ХВЗК). Пациенты с ХВЗК не получают плановых профилактических прививок в такой мере, как другие пациенты общей медицинской практики. Улучшение тактики ведения ХВЗК предусматривает контроль воспалительной активности заболевания препаратами базисной терапии и профилактику вирусных инфекций. Освещены рекомендации относительно проведения вакцинации против гриппа и герпетической инфекции больным ХВЗК, особенно тем, кто получает лечение иммуносупрессивными препаратами.

Ключевые слова: хронические воспалительные заболевания кишечника, неспецифический язвенный колит, болезнь Крона, вирусные инфекции, лечение, профилактика.

Список литературы:  
1.    Дорофєєв А. Е., Харченко Н. В., Руденко М. М. та ін. Особливості генетичного профілю пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника в Україні та тактика їх ведення // Сучасна гастроентерол. — 2017. — № 1 (93). — С. 22 — 29.
2.    Рекомендации Европейского регионального бюро ВОЗ по вакцинации против гриппа в зимний сезон 2017/2018 гг. (сентябрь 2017 г).
3.    Степанов Ю. М., Скирда И. Ю., Петишко О. П. Хронические воспалительные заболевания кишечника: особенности эпидемиологии в Украине // Гастроентерол. — 2017. — № 2. — С. 98 — 105.
4.    Banaszkiewicz A., Klincewicz B., Łazowska-Przeorek I. et al. Influenza vaccination coverage in children with inflammatory bowel disease // Influenza Other Respir Viruses. — 2014. — N 8 (N 4). — P. 431 — 435.
5.    Burger D., Travis S. Conventional medical management of inflammatory bowel disease // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (N 6). — P. 1827 — 1837.
6.    Bridges C. B., Thompson W. W., Meltzer M. I. et al. Effectiveness and cost-benefit of influenza vaccination of healthy working adults: A randomized controlled trial // JAMA. — 2000. — N 2841. — P. 655 — 63.
7.    De Bruyn J., Fonseca K., Ghosh S. et al. Immunogenicity of influenza vaccine for patients with inflammatory bowel disease on maintenance infliximab therapy: a randomized trial // Inflam. Bowel Dis. — 2016. — Vol. 22 (3), N 6. — P. 38 — 647.
8.    Farraye F. A., Melmed G. Y., Lichtenshtein G. R. et al. ACG Clinical Guideline: Preventive Care in Inflammatory Bowel Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2017. — Vol. 112, N 2. — P. 241 — 258.
9.    Fatahzadeh M., Schwartz R. A. Human herpes simplex virus infections: epidemiology, pathogenesis, symptomatology, diagnosis, and management // J. Am. Acad. Dermatol. — 2007. — Vol. 57, N 5. — P. 737 — 763.
10.    Gelinck L. B., van der Bijl A. E., Beyer W. E. et al. The effect of antitumour necrosis factor alpha treatment on the antibody response to influenza vaccination // Ann. Rheum. Dis. — 2008. — N 677. — P. 13 — 16.
11.    Gupta G., Lautenbach E., Lewis J. D. Incidence and risk factors for herpes zoster among patients with inflammatory bowel disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 4 (12), N 1. — P. 1483 — 1490.
12.    Ham M., Cullen G., Cheifetz A. S. Varicella zoster virus infection in patients with inflammatory bowel disease // Gastroenterol. Hepatol. (NY). — 2013. — Vol. 9 (1), N 5. — P. 6 — 58.
13.    Hutfless S. M., Weng X., Liu L. et al. Mortality by medication use among patients with inflammatory bowel disease, 1996 — 2003 // Gastroenterol. — 2007. — N 133. — P. 1779 — 1786.
14.    Juurlink D. N., Stukel T. A., Kwong J. et al. Guillain-Barre syndrome after influenza vaccination in adults: A population-based study // Arch. Intern. Med. — 2006. — N 1662. — P. 217 — 221.
15.    Kaplan J. E., Katona P., Hurtwitz E. S. et al. Guillain-Barre syndrome in the United States, 1979 — 1980 and 1980 — 1981. Lack of an association with influenza vaccination // JAMA. — 1982. — N 248. — P. 698 — 700.
16.    Kim D. H., Cheon J. H. Pathogenesis of inflammatory bowel disease and recent advances in biologic therapies // Immune Netw. — 2017. — Vol. 17 (1), N 2. — P. 5 — 40.
17.    Kotton C. N. Nailing down the shingles in IBD // Inflam. Bowel Dis. — 2007. — Vol. 13, 9. — P. 1178 — 1179.
18.    Kwan O. S., Park Y. S., Choi J. H. et al. A case of ulcerative colitis relapsed by influenza vaccination // Korean J. Gastroenterol. — 2007. — N 49. — P. 327 — 330.
19.    Marin M., Güris D., Chaves S. S. et al. Advisory Committee on Immunization Practices, Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Prevention of varicella: recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP) // MMWR Recomm. Rep. — 2007. — Vol. 56 (RR-4). — P. 1 — 40.
20.    Melmed G. Y., Ippoliti A. F., Papadakis K. A. et al. Patients with inflammatory bowel disease are at risk for vaccine-preventable illnesses // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — N 101. — P. 1834 — 1840.
21.    Rahier J. F., Ben-Horin S., Chowers Y. et al. on behalf of the European Crohn’s and Colitis Organisation (ECCO). European evidence-based consensus on the prevention, diagnosis and management of opportunistic infections in inflammatory bowel disease // JCC. — 2009. — N 34. — P. 7 — 91.
22.    Reich J., Wasan S., Farraye F. A. Vaccinating patients with inflammatory bowel disease // Gastroenterol. Hepatol. — 2016. — Vol. 12, N 9. — P. 540 — 546.
23.    Rocchi A., Benchimol E. I., Bernstein C. N. et al. Inflammatory bowel disease: a Canadian burden of illness // Can. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 26, N 11. — P. 811 — 817.
24.    Rouby F., Kheloufi F., Micallef J. Third nerve palsy after influenza vaccination in inflammatory bowel disease (IBD) // Therapie. — 2017. — Vol. 72, N 6. — P. 95 — 697.
25.    Safety and effectiveness study of the live zoster vaccine in anti-TNF users (VERVE) [August 16, 2016]. Clinical Trials. gov. https: // clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02538757 Identifier: NCT02538757.
26.    Schonberger L. B., Bregman D. J., Sullivan-Bolyai J. Z. et al. Guillain-Barre syndrome following vaccination in the National Influenza Immunization Program, United States, 1976 — 1977 // Am. J. Epidemiol. — 1979. — N 1101. — P. 5 — 23.
27.    Toruner M., Loftus E. V. Jr, Harmsen W. S. et al. Risk factors for opportunistic infections in patients with inflammatory bowel disease // Gastroenterol. — 2008. — N 1349. — P. 29 — 36.
28.    Tsai S. Y., Yang T. Y., Lin C. L. et al. Increased risk of varicella zoster virus infection in inflammatory bowel disease in an Asian population: a nationwide population-based cohort study // Int. J. Clin. Pract. — 2015. — Vol. 69, N2. — P. 228 — 234.
29.    Wasan S. K., Baker S. E., Skolnik P. R., Farraye F. A. A practical guide to vaccinating the inflammatory bowel disease patient // Am. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 105, N 6. — P. 1231 — 1238.
30.    Wilckens V., Kannengiesser K., Hoxhold K. et al. The immunization status of patients with IBD is alarmingly poor before the introduction of specific guidelines // Scand. J. Gastroenterol. — 2011. — N 46. — P. 855 — 861.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

11. Огляди

 

Діагностика неалкогольної жирової хвороби печінки: можливості і перспективи

Г. Д. Фадєєнко, І. Е. Кушнір, Я. В. Нікіфорова

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Висвітлено інвазивні та неінвазивні методи діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки. Біопсія печінки — єдиний точний метод, який дає змогу диференціювати пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом чи без нього, а також встановити наявність фіброзу, що має важливе значення для визначення тактики ведення та моніторингу пацієнтів. Розглянуто шкали і запатентовані панелі, за допомогою яких можна прогнозувати тяжкість фіброзу. Одним з основних маркерів апоптозу гепатоцитів, визначення якого передбачено багатьма неінвазивними панелями для діагностики неалкогольного стеатогепатиту, є вміст цитокератину-18 у плазмі крові. Неінвазивні методи візуалізації, такі як еластографія на основі ультразвуку (Фіброскан) та магнітного резонансу, — досить точні доступні дослідження для визначення тяжкості фіброзу, однак жоден з них не може замінити біопсію печінки. Пошук нових неінвазивних маркерів неалкогольної жирової хвороби печінки триває.

Ключові слова: діагностика, НАЖХП, НАСГ, фіброз, фіброгенез, неінвазивні маркери.

Список літератури:  
1.    Ивашкина В. Т. Диагностика и лечение неалкогольной жировой болезни печени: Метод. рекомендации. — М., 2015. — С. 29 (http://www.rsls.ru/files/Guidelines-RSLS-NASH-2015 — 09 — 21.pdf).
2.    Степанов Ю. М. Сетатоз печени и стеатогеатит — неизбежность смешанного генеза // Гастроэнтерол. — 2014. — № 4. — С. 136 — 142.
3.    Шептулина А. Ф., Широкова Е. Н., Ивашкин В. Т. Неинвазивная диагностика фиброза печени: роль сывороточных маркеров // РЖГГК. — 2015. — № 2. — С. 28 — 40.
4.    Alba B., Guiu-Jurado E., Porras J., Auguet T. Molecular pathways in non-alcoholic fatty liver isease // Clin. Exp. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 7. — P. 221 — 239.
5.    Alkhouri N., McCullough A. J. Noninvasive diagnosis of NASH and liver fibrosis within the spectrum of NAFLD // Gastroenterol. Hepatol (N Y). — 2012. — Vol. 8 (10). — Р. 661 — 668.
6.    Angulo P., Hui J. M., Marchesini G. et al. The NAFLD fibrosis score: a noninvasive system that identifies liver fibrosis in patients with NAFLD // Hepatol. — 2007. — Vol. 45, N 4. — P. 846 — 854.
7.    Ban L. A., Shackel N. A., McLennan S. V. Extracellular vesicles: a new frontier in biomarker discovery for non-alcoholic fatty liver disease // Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17 (3). — P. 376. doi: 10.3390/ijms17030376/
8.    Bedogni G., Kahn H. S., Bellentani S., Tiribelli C. A simple index of lipid overaccumulation is a good marker of liver steatosis // BMC Gastroenterol. — 2010. — Vol. 10. — Article 98.
9.    Cermelli S., Ruggieri A., Marrero J. A. et al. Circulating microRNAs in patients with chronic hepatitis C and non-alcoholic fatty liver disease // PLoS One. — 2011. — N 6 (8). — e23937. doi: 10.1371/journal.pone.0023937. Epub. 2011 Aug 23
10.    Chai C., Rivkin M., Berkovits L. at al. Metabolic circuit involving free fatty acids, microrna 122, and triglyceride synthesis in liver and muscle tissues // Gastroenterol. — 2017. — Vol. 153 (5). — P. 1404 — 1415.
11.    Cocciolillo S., Parruti G., Marzio L. CEUS and Fibroscan in non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis // World J. Hepatol. — 2014. — Vol. 6 (7). — Р. 496 — 503.
12.    Ding J., Li M., Wan X. et al. Effect of miR-34a in regulating steatosis by targeting PPAR? expression in nonalcoholic fatty liver disease // Sci. Rep. — 2015. — Sep 2. — Vol. 5. — Р. 13729. doi: 10.1038/srep13729.
13.    Dongiovanni P., Petta S., Maglio C. et al. Transmembrane 6 superfamily member 2 gene variant disentangles nonalcoholic steatohepatitis from cardiovascular disease // Hepatol. — 2015. — Vol. 61. — Р. 506 — 514.
14.    EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the Management of Non-Alcoholic Fatty Liver Disease // Obes. Facts. — 2016. — Vol. 9, N 2. — P. 65 — 90.
15.    Feldstein A. E., Wieckowska A., Lopez A. R. et al. Cytokeratin-18 fragment levels as noninvasive biomarkers for nonalcoholic steatohepatitis: a multicenter validation study // Hepatol. — 2009. — Vol. 50. — P. 1072 — 1078.
16.    Fitzpatrick E., Dhawan A. Noninvasive biomarkers in non-alcoholic fatty liver disease: Current status and a glimpse of the future // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (31). — Р. 10851 — 10863.
17.    Fitzpatrick E., Dhawan A. Noninvasive biomarkers in non-alcoholic fatty liver disease: Current status and a glimpse of the future // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (31). — Р. 10851 — 10863.
18.    Haring R., Wallaschofski H., Nauck M. et al. Ultrasonographic hepatic steatosis increases prediction of mortality risk from elevated serum gamma-glutamyl transpeptidase levels // Hepatol. — 2009. — Vol. 50, N 5. — P. 1403 — 1411.
19.    Lee J. H., Kim D., Kim H. J. et al. Hepatic steatosis index: a simple screening tool reflecting nonalcoholic fatty liver disease // Dig. Liver. Dis. — 2010. — Vol. 42 (7). — Р. 503 — 508.
20.    Lewis J. R., Mohanty S. R. Nonalcoholic fatty liver disease:
a review and update // Dig. Dis. Sci. — 2010. — Vol. 55, N 3. — Р. 560 — 578.
21.    Liu X. L., Pan Q., Zhang R. N. et al. Disease-specific miR-34a as diagnostic marker of non-alcoholic steatohepatitis in a Chinese population // World J. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 22 (44). — P. 9844 — 9852.
22.    Liu Y. L., Patman G. L., Leathart J. B. et al. Carriage of the PNPLA3 rs738409 C > G polymorphism confers an increased risk of non-alcoholic fatty liver disease associated hepatocellular carcinoma // J. Hepatol. — 2014. — Vol. 61. — Р. 75 — 81.
23.    Liu Y. L., Patman G. L., Leathart J. B. et al. I148M patatin-like phospholipase domain-containing 3 gene variant and severity of pediatric nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 52. — Р. 1274 — 1280.
24.    Liu Y. L., Reeves H. L., Burt A. D. et al. TM6SF2 rs58542926 influences hepatic fibrosis progression in patients with non-alcoholic fatty liver disease // Nat. Commun. — 2014. — Vol. 5. — Р. 4309.
25.    Lombardi R., Pisano J., Fargion S. Role of serum uric acid and ferritin in the development and progression of NAFLD // Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17. — P. 548.
26.    Mikako Obika, Hirofumi Noguchi. Diagnosis and evaluation of nonalcoholic fatty liver disease // Exp. Diab. Res. — 2012. — Vol. 2012. — Article ID 145754. doi:10.1155/2012/145754].
27.    Petta S., Amato M., Cabibi D. et al. Visceral adiposity index is associated with histological findings and high viral load in patients with chronic hepatitis C due to genotype 1 // Hepatol. — 2010. — Vol. 52, N 5. — P. 1543 — 1552.
28.    Povero D., Eguchi A., Hongying Li. et al. Circulating extracellular vesicles with specific proteome and liver MicroRNAs are potential biomarkers for liver injury in experimental fatty liver disease. — https: // doi.org/10.1371/journal.pone.0113651.
29.    Renelus B., Foster T. Noninvasive evaluation of nonalcoholic fatty liver disease // ClinLiver Disease. — 2016. — Vol. 7, N 3. — P. 45 — 47.
30.    Smith B. W., Adams L. A. Nonalcoholic fatty liver disease and diabetes mellitus: pathogenesis and treatment // Nat. Rev. Endocrinol. — 2011. — Vol. 7. — Р. 456 — 465.
31.    Tarantino G., Conca P., Pasanisi F. et al. Could inflammatory markers help diagnose nonalcoholic steatohepatitis // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2009. — Vol. 21. — Р. 504 — 511.
32.    Townsend S. A., Newsome P. N. Mistakes in nonalcoholic fatty liver disease and how to avoid them // UEG Education. — 2017. — Vol. 17. — P. 39 — 41.
33.    Tsutsui M., Tanaka N., Kawakubo M. et al. Serum fragmented cytokeratin 18 levels reflect the histologic activity score of nonalcoholic fatty liver disease more accurately than serum alanine aminotransferase levels // J. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 44. — P. 440 — 447.
34.    Valenti L., Alisi A., Galmozzi E., Bartuli A. et al. I148M patatin-like phospholipase domain-containing 3 gene variant and severity of pediatric nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 52. — Р. 1274 — 1280.
35.    Valenti L., Al-Serri A., Daly A. K. et al. Homozygosity for the patatin-like phospholipase-3/adiponutrin I148M polymorphism influences liver fibrosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 51. — Р. 1209 — 1217.

Інше:  
Фадєєнко Галина Дмитрівна, д. мед. н., проф., директор ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України»
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а. Тел. (572) 373-90-32

Стаття надійшла до редакції 26 листопада 2017 р.

 

Диагностика неалкогольной жировой болезни печени: возможности и перспективы

Г. Д. Фадеенко, И. Э. Кушнир, Я. В. Никифорова

ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков

-Освещены инвазивные и неинвазивные методы диагностики неалкогольной жировой болезни печени. Биопсия печени — единственный точный метод, позволяющий дифференцировать пациентов с неалкогольным стеатогепатитом и без него, а также наличие фиброза, что имеет важное значение для определения тактики ведения и мониторинга пациентов. Рассмотрены шкалы и запатентованные панели, с помощью которых можно прогнозировать тяжесть фиброза. Одним из основных маркеров апоптоза гепатоцитов, определение которого входит в состав многих неинвазивных панелей для диагностики неалкогольного стеатогепатита, является содержание цитокератина-18 в плазме крови. Неинвазивные методы визуализации, такие как эластография на основе ультразвука (Фиброскан) и магнитного резонанса, — достаточно точные доступные исследования для определения тяжести фиброза, однако ни один из этих методов не может заменить биопсию печени. Поиск новых неинвазивных маркеров неалкогольной жировой болезни печени продолжается.

Ключевые слова: диагностика, НАЖБП, НАСГ, фиброз, фиброгенез, неинвазивные маркеры.

Список литературы:  
1.    Ивашкина В. Т. Диагностика и лечение неалкогольной жировой болезни печени: Метод. рекомендации. — М., 2015. — С. 29 (http://www.rsls.ru/files/Guidelines-RSLS-NASH-2015 — 09 — 21.pdf).
2.    Степанов Ю. М. Сетатоз печени и стеатогеатит — неизбежность смешанного генеза // Гастроэнтерол. — 2014. — № 4. — С. 136 — 142.
3.    Шептулина А. Ф., Широкова Е. Н., Ивашкин В. Т. Неинвазивная диагностика фиброза печени: роль сывороточных маркеров // РЖГГК. — 2015. — № 2. — С. 28 — 40.
4.    Alba B., Guiu-Jurado E., Porras J., Auguet T. Molecular pathways in non-alcoholic fatty liver isease // Clin. Exp. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 7. — P. 221 — 239.
5.    Alkhouri N., McCullough A. J. Noninvasive diagnosis of NASH and liver fibrosis within the spectrum of NAFLD // Gastroenterol. Hepatol (N Y). — 2012. — Vol. 8 (10). — Р. 661 — 668.
6.    Angulo P., Hui J. M., Marchesini G. et al. The NAFLD fibrosis score: a noninvasive system that identifies liver fibrosis in patients with NAFLD // Hepatol. — 2007. — Vol. 45, N 4. — P. 846 — 854.
7.    Ban L. A., Shackel N. A., McLennan S. V. Extracellular vesicles: a new frontier in biomarker discovery for non-alcoholic fatty liver disease // Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17 (3). — P. 376. doi: 10.3390/ijms17030376/
8.    Bedogni G., Kahn H. S., Bellentani S., Tiribelli C. A simple index of lipid overaccumulation is a good marker of liver steatosis // BMC Gastroenterol. — 2010. — Vol. 10. — Article 98.
9.    Cermelli S., Ruggieri A., Marrero J. A. et al. Circulating microRNAs in patients with chronic hepatitis C and non-alcoholic fatty liver disease // PLoS One. — 2011. — N 6 (8). — e23937. doi: 10.1371/journal.pone.0023937. Epub. 2011 Aug 23
10.    Chai C., Rivkin M., Berkovits L. at al. Metabolic circuit involving free fatty acids, microrna 122, and triglyceride synthesis in liver and muscle tissues // Gastroenterol. — 2017. — Vol. 153 (5). — P. 1404 — 1415.
11.    Cocciolillo S., Parruti G., Marzio L. CEUS and Fibroscan in non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis // World J. Hepatol. — 2014. — Vol. 6 (7). — Р. 496 — 503.
12.    Ding J., Li M., Wan X. et al. Effect of miR-34a in regulating steatosis by targeting PPAR? expression in nonalcoholic fatty liver disease // Sci. Rep. — 2015. — Sep 2. — Vol. 5. — Р. 13729. doi: 10.1038/srep13729.
13.    Dongiovanni P., Petta S., Maglio C. et al. Transmembrane 6 superfamily member 2 gene variant disentangles nonalcoholic steatohepatitis from cardiovascular disease // Hepatol. — 2015. — Vol. 61. — Р. 506 — 514.
14.    EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the Management of Non-Alcoholic Fatty Liver Disease // Obes. Facts. — 2016. — Vol. 9, N 2. — P. 65 — 90.
15.    Feldstein A. E., Wieckowska A., Lopez A. R. et al. Cytokeratin-18 fragment levels as noninvasive biomarkers for nonalcoholic steatohepatitis: a multicenter validation study // Hepatol. — 2009. — Vol. 50. — P. 1072 — 1078.
16.    Fitzpatrick E., Dhawan A. Noninvasive biomarkers in non-alcoholic fatty liver disease: Current status and a glimpse of the future // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (31). — Р. 10851 — 10863.
17.    Fitzpatrick E., Dhawan A. Noninvasive biomarkers in non-alcoholic fatty liver disease: Current status and a glimpse of the future // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (31). — Р. 10851 — 10863.
18.    Haring R., Wallaschofski H., Nauck M. et al. Ultrasonographic hepatic steatosis increases prediction of mortality risk from elevated serum gamma-glutamyl transpeptidase levels // Hepatol. — 2009. — Vol. 50, N 5. — P. 1403 — 1411.
19.    Lee J. H., Kim D., Kim H. J. et al. Hepatic steatosis index: a simple screening tool reflecting nonalcoholic fatty liver disease // Dig. Liver. Dis. — 2010. — Vol. 42 (7). — Р. 503 — 508.
20.    Lewis J. R., Mohanty S. R. Nonalcoholic fatty liver disease:
a review and update // Dig. Dis. Sci. — 2010. — Vol. 55, N 3. — Р. 560 — 578.
21.    Liu X. L., Pan Q., Zhang R. N. et al. Disease-specific miR-34a as diagnostic marker of non-alcoholic steatohepatitis in a Chinese population // World J. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 22 (44). — P. 9844 — 9852.
22.    Liu Y. L., Patman G. L., Leathart J. B. et al. Carriage of the PNPLA3 rs738409 C > G polymorphism confers an increased risk of non-alcoholic fatty liver disease associated hepatocellular carcinoma // J. Hepatol. — 2014. — Vol. 61. — Р. 75 — 81.
23.    Liu Y. L., Patman G. L., Leathart J. B. et al. I148M patatin-like phospholipase domain-containing 3 gene variant and severity of pediatric nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 52. — Р. 1274 — 1280.
24.    Liu Y. L., Reeves H. L., Burt A. D. et al. TM6SF2 rs58542926 influences hepatic fibrosis progression in patients with non-alcoholic fatty liver disease // Nat. Commun. — 2014. — Vol. 5. — Р. 4309.
25.    Lombardi R., Pisano J., Fargion S. Role of serum uric acid and ferritin in the development and progression of NAFLD // Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17. — P. 548.
26.    Mikako Obika, Hirofumi Noguchi. Diagnosis and evaluation of nonalcoholic fatty liver disease // Exp. Diab. Res. — 2012. — Vol. 2012. — Article ID 145754. doi:10.1155/2012/145754].
27.    Petta S., Amato M., Cabibi D. et al. Visceral adiposity index is associated with histological findings and high viral load in patients with chronic hepatitis C due to genotype 1 // Hepatol. — 2010. — Vol. 52, N 5. — P. 1543 — 1552.
28.    Povero D., Eguchi A., Hongying Li. et al. Circulating extracellular vesicles with specific proteome and liver MicroRNAs are potential biomarkers for liver injury in experimental fatty liver disease. — https: // doi.org/10.1371/journal.pone.0113651.
29.    Renelus B., Foster T. Noninvasive evaluation of nonalcoholic fatty liver disease // ClinLiver Disease. — 2016. — Vol. 7, N 3. — P. 45 — 47.
30.    Smith B. W., Adams L. A. Nonalcoholic fatty liver disease and diabetes mellitus: pathogenesis and treatment // Nat. Rev. Endocrinol. — 2011. — Vol. 7. — Р. 456 — 465.
31.    Tarantino G., Conca P., Pasanisi F. et al. Could inflammatory markers help diagnose nonalcoholic steatohepatitis // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2009. — Vol. 21. — Р. 504 — 511.
32.    Townsend S. A., Newsome P. N. Mistakes in nonalcoholic fatty liver disease and how to avoid them // UEG Education. — 2017. — Vol. 17. — P. 39 — 41.
33.    Tsutsui M., Tanaka N., Kawakubo M. et al. Serum fragmented cytokeratin 18 levels reflect the histologic activity score of nonalcoholic fatty liver disease more accurately than serum alanine aminotransferase levels // J. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 44. — P. 440 — 447.
34.    Valenti L., Alisi A., Galmozzi E., Bartuli A. et al. I148M patatin-like phospholipase domain-containing 3 gene variant and severity of pediatric nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 52. — Р. 1274 — 1280.
35.    Valenti L., Al-Serri A., Daly A. K. et al. Homozygosity for the patatin-like phospholipase-3/adiponutrin I148M polymorphism influences liver fibrosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 51. — Р. 1209 — 1217.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Огляди

 

Багатофакторність патогенезу неалкогольної жирової хвороби печени

В. М. Чернова

ДУ «Національний інститут терапії імені  Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Висвітлено патогенетичні механізми розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Провідну роль у розвитку стеатозу в печінковій тканині відіграє інсулінорезистентність, яка призводить до гіперінсулінемії. Менше значення має зниження окиснення вільних жирних кислот та експорт з печінки тригліцеридів у формі ліпопротеїдів дуже низької щільності. До патогенетичних механізмів формування НАЖХП можна також зарахувати синдром надмірної проліферації бактерій в кишечнику. Найважливішим універсальним патогенетичним механізмом розвитку НАЖХП вважають ефекти перекисного окиснення ліпідів. У патогенезі стеатозу печінки важливе місце відведено мікроРНК, які регулюють накопичення ліпідів у гепатоцитах. Представлено нові дані щодо генетичних механізмів НАЖХП.

Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, інсулінорезистентність, метаболічний синдром, вільні жирні кислоти, мікроРНК, дисфункція ендотелію.

Список літератури:  
1.    Драпкина О. М., Смирин В. И., Ивашкин В. Т. Патогенез, лечение и эпидемиология НАЖБП — что нового? Эпидемиология НАЖБП в России // Рос. мед. журн. — 2011. — № 28. — С. 1717 — 1721.
2.    Недогода С. В., Санина Т. Н., Почепцов Д. А. Неалкогольная жировая болезнь печени // Вестн. ВолГУ. — 2009. — Вып. 3 (31).
3.    Павлов Ч. С., Глушенков Д. В., Буличенко М. А. и др. Неалкогольная жировая болезнь печени в клинике внутренних болезней // РМЖ. — 2010. — № 28. — С. 1742 .
4.    Полунина Т. Е. Неалкогольная жировая болезнь печени и метаболический синдром. // Гастроэнтерол. — 2012. — № 2. — С. 5 — 9.
5.    Степанов Ю. М.,  Филиппова А. Ю.  Cтеатоз печени и неалкогольный стеатогепатит: современный взгляд на патогенез, диагностику и лечение, 2015. — http://health-ua.com/article/18368-steatoz-pecheni-i-nealkogolnyj-steatogepatit-sovremennyj-vzglyad-na-patogen .
6.    Bril F., Sninsky J. J., Baca A. M. et al. Hepatic steatosis and insulin resistance, but not steatohepatitis, promote atherogenic dyslipidemia in NAFLD // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 101. — P. 644 — 652.
7.    EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease // J. Hepatol. — 2016. — Vol. 64. — P. 1388 — 1402.

Інше:
Чернова Валентина Михайлівна, к. мед. н., ст. наук. співр.
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а. Тел. (57) 373-90-59

Стаття надійшла до редакції 15 грудня 2017 р.

 

Многофакторность патогенеза неалкогольной жировой болезни печени

В. М. Чернова

ГУ «Национальный институт терапии имени  Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Освещены патогенетические механизмы развития неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП). Ведущую роль в развитии стеатоза в печеночной ткани  играет инсулинорезистентность, которая приводит к гиперинсулинемии. Меньшее значение имеет снижение окисления свободных жирных кислот и экспорт из печени триглицеридов в форме липопротеидов очень низкой плотности. К патогенетическим механизмам формирования НАЖБП может быть также отнесен синдром избыточной пролиферации бактерий в кишечнике. Важнейшим универсальным патогенетическим механизмом развития НАЖБП  считают эффекты перекисного окисления липидов. В патогенезе стеатоза печени важное место отводится микроРНК, которые регулируют накопление липидов в гепатоцитах. Представлены новые данные относительно генетических механизмов НАЖБП.

Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, инсулинорезистентность, метаболический синдром, свободные жирные кислоты, микроРНК, дисфункция эндотелия.

Список литературы:  
1.    Драпкина О. М., Смирин В. И., Ивашкин В. Т. Патогенез, лечение и эпидемиология НАЖБП — что нового? Эпидемиология НАЖБП в России // Рос. мед. журн. — 2011. — № 28. — С. 1717 — 1721.
2.    Недогода С. В., Санина Т. Н., Почепцов Д. А. Неалкогольная жировая болезнь печени // Вестн. ВолГУ. — 2009. — Вып. 3 (31).
3.    Павлов Ч. С., Глушенков Д. В., Буличенко М. А. и др. Неалкогольная жировая болезнь печени в клинике внутренних болезней // РМЖ. — 2010. — № 28. — С. 1742 .
4.    Полунина Т. Е. Неалкогольная жировая болезнь печени и метаболический синдром. // Гастроэнтерол. — 2012. — № 2. — С. 5 — 9.
5.    Степанов Ю. М.,  Филиппова А. Ю.  Cтеатоз печени и неалкогольный стеатогепатит: современный взгляд на патогенез, диагностику и лечение, 2015. — http://health-ua.com/article/18368-steatoz-pecheni-i-nealkogolnyj-steatogepatit-sovremennyj-vzglyad-na-patogen .
6.    Bril F., Sninsky J. J., Baca A. M. et al. Hepatic steatosis and insulin resistance, but not steatohepatitis, promote atherogenic dyslipidemia in NAFLD // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 101. — P. 644 — 652.
7.    EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease // J. Hepatol. — 2016. — Vol. 64. — P. 1388 — 1402.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

13. Огляди

 

Феномен Helicobacter pylori-негативної виразки та його місце в клінічній практиці

В. І. Вдовиченко 1, Я. Б. Швидкий 1, А. В. Острогляд 2

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Розглянуто сучасні дані щодо епідеміології, етіології, патогенезу, особливостей клінічного перебігу та лікування пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, не пов’язаної з інфекцією Helicobacter pylori.

Ключові слова: Helicobacter pylori-негативна пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, епідеміологія, етіологія, патогенез, клініка, лікування.

Список літератури:  
1.    Вдовиченко А. В. Лікування виразкової хвороби, поєднаної з дуоденогастральним рефлюксом // Врачебная практика. — 2000. — № 3. — С. 7 — 10.
2.    Вдовиченко А. В., Михайлишин О. Я., Захара В. З. Клінічна картина та гістологічні особливості гастриту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладнену дуоденогастральним рефлюксом // Acta Medica Leopoliencia. — 2000. — № 4. — С. 26 — 29.
3.    Володин Д. В. Хронический гастрит и язвенная болезнь, ассоциированные и неассоциированные с персистен­цией Helicobacter pylori-инфекцией (патогенез, диагностика, лечение, прогноз): Автореф. дис. ...д. мед. н. — М., 2016.
4.    Ивашкин В. Т., Шептулин А. А., Маев И. В. и др. Клинические рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации по диагностике и лечению язвенной болезни // Рос. журн. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. — 2016. — № 6. — С. 40 — 54.
5.    Класифікація захворювань органів травлення: Довідник / За ред.  Н. В. Харченко. — К., 2015. — 54 с.
6.    Осадчук М. А., Осадчук А. М., Сибряев А. А. H. pylori-негативная язвенная болезнь: современное состояние проблемы // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2014. — № 1. — С. 4 — 9
7.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки дорослих. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2014 № 613.
8.    Швидкий Я. Б., Тумак І. М., Вдовиченко В. І. Прогнозування рецидиву виразково-ерозивних гастродуоденальних уражень у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки після успішної ерадикації Helicobacter pylori // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. — 2006. — № 3. — С. 41 — 42.
9.    Abbasi J. B. Marshall: H. pylori 35 years later // JAMA. — 2017. — Vol. 317. — P. 1400 — 1402.
10.    Bytzer P., Taglbjaerd P. S. Helicobacter pylori-negative duodenal ulcers: Prevalence, clinical characteristics and prognosis: Results from a randomized trial with 2-year fallow-up // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — Р. 1409 — 1416.
11.    Chang C.-S., Chang T.-N., Lee Y. -C. A systemic approach for the diagnosis and treatment of idiopatic peptic ulcers // Korean J. Intern. Med. — 2015. — Vol. 30. — P. 559 — 570.
12.    Ciociola A. A., McSorley D. J., Turner K. et al. Helicobacter pylori infection rates in duodenal ulcer patients in the United States may be lower than previously estimated // Am. J. Gastroenterol. — 1999. — Vol. 94. — P. 1834 — 1840.
13.    Gisbert J. P., Calvet X. Changing background of Helicobacter pylori prevalence and Helicobacter pylori-negative ulcers // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — Vol. 30. — P. 791 — 815.
14.    Gokakin A. K., Atabey M., Koyuncu A., Topcu O. Peptic ulcer perforation in elderly: 10 years' experience of a Single Institution // Intern. J. Geront. — 2016. — Vol. 10. — P. 198 — 201.
15.    Hung L. C. T., Ching J. Y. L., Sung J. J. Y. et al. Long-term outcome of Helicobacter pylori-negative idiopathic bleeding ulcers: A prospective cohort study // Gastroenterol. — 2005. — Vol. 128. — P. 1845 — 1850.
16.    Iijma K., Kanno T., Koike T., Shimosegawa T. Helicobacter pylori-negative, non-steroidal anti-inflammatory drug: Negative idiopathic ulcers in Asia // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20. — P. 706 — 713.
17.    Kanno T., Iijima K., Abe Y. et al. A multicenter prospective study on the prevalence of Helicobacter pylori-negative and nonsteroidal anti-inflammatory drugs-negative idiopathic peptic ulcers in Japan // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2015. — Vol. 30. — P. 842 — 848.
18.    Lee J. M., Breslin N. P., Fallon C., O'Morain C. A. Rapid urease tests lack sensitivity in Helicobacter pylori diagnosis when peptic ulcer disease presents with bleeding // Am. J. Gastroenterol. — 2000. — Vol. 95. — P. 1166 — 1170.
19.    McColl K. E., El-Nujiumi A. M., Chittajallu R. S. et al. A study of the pathogenesis of Helicobacter pylori negative chronic duodenal ulceration // Gut. — 1993. — Vol. 34. — Р. 762.
20.    Meucci G., Di Battista R., Abbiati C. et al. Prevalence and risk factors of Helicobacter pylori-negative peptic ulcer: a multicenter study // J. Clin. Gastroenterol. — 2000. — Vol. 31. — P. 42 — 47.
21.    Miri S. M. S., Zahedi M. J., Shafiei S. Prevalence of Helicobacter pylori-negative, non-steroidal anti-inflammatory drug related peptic ulcer disease in patients referred to Afzalipour Hospital // Middle East J. Dig. Dis. — 2015. — Vol. 7. — P. 241 — 244.
22.    Quan C., Talley N. J. Management of peptic ulcer disease not related to Helicobacter pylori or NSAIDs // Am. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 97. — P. 2950 — 2961.
23.    Rajabalinia H., Ghobakhlou M., Nikpour S. et al. Non-Helicobacter pylori, non-NSAIDs peptic ulcers: a descriptive study on patients referred to Taleghani hospital with upper gastrointestinal bleeding // Gastroenterol. Hepatol. Bed Bench. — 2012. — Vol. 5. — P. 190 — 196.
24.    Reinbach D. H., Cruickshank G., McColl K. E. Acute perforated duodenal ulcer is not associated with Helicobacter pylori infection // Gut. — 1993. — Vol. 34. — P. 1344 — 1347.
25.    Sipponen P. Gastric cancer — a long-term consequence of Helicobacter pylori infection? // Scand. J. Gastroenterol. — 1994. — Vol. 29 (suppl. 205). — P. 24 — 27.
26.    Yoon H., Kim S. G., Jung H. C., Song I. S. High recurrence rate of idiopathic peptic ulcers in long-term follow-up // Gut Liver. — 2013. — Vol. 7. — P. 175 — 181.
27.    Wong G. L.-H., Au K. W.-L., LoA. O. -S. et al. Gastroprotective therapy does not improve outcomes of patients with Helicobacter pylori-negative idiopathic bleeding ulcers // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 10. — P. 1124 — 1129.
28.    Yaxley J., Chakravarty B. Helicobacter pylori eradication — an update on the latest therapies // Austr. Fam. Phys. — 2014. — Vol. 43. — P. 301 — 305.

Інше:  
Вдовиченко Валерій Іванович, д. мед. н., проф. кафедри терапії № 1 і медичної діагностики ФПДО
Е-mаіl: vdovych.trials@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 27 листопада 2017 р.

 

Феномен Helicobacter pylori-негативной язвы и его место в клинической практике

В. И. Вдовиченко 1, Я. Б. Швыдкий 1, А. В. Острогляд 2

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Рассмотрены современные данные относительно эпидемиологии, этиологии, патогенеза, особенностей клинического течения и лечения пептической язвы желудка и дванадцатиперстной кишки, не связанной с инфекцией Helicobacter pylori.

Ключевые слова: Helicobacter pylori-негативная пептическая язва желудка и двенадцатиперстной кишки, эпидемиология, этиология, патогенез, клиника, лечение.

Список литературы:  
1.    Вдовиченко А. В. Лікування виразкової хвороби, поєднаної з дуоденогастральним рефлюксом // Врачебная практика. — 2000. — № 3. — С. 7 — 10.
2.    Вдовиченко А. В., Михайлишин О. Я., Захара В. З. Клінічна картина та гістологічні особливості гастриту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладнену дуоденогастральним рефлюксом // Acta Medica Leopoliencia. — 2000. — № 4. — С. 26 — 29.
3.    Володин Д. В. Хронический гастрит и язвенная болезнь, ассоциированные и неассоциированные с персистен­цией Helicobacter pylori-инфекцией (патогенез, диагностика, лечение, прогноз): Автореф. дис. ...д. мед. н. — М., 2016.
4.    Ивашкин В. Т., Шептулин А. А., Маев И. В. и др. Клинические рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации по диагностике и лечению язвенной болезни // Рос. журн. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. — 2016. — № 6. — С. 40 — 54.
5.    Класифікація захворювань органів травлення: Довідник / За ред.  Н. В. Харченко. — К., 2015. — 54 с.
6.    Осадчук М. А., Осадчук А. М., Сибряев А. А. H. pylori-негативная язвенная болезнь: современное состояние проблемы // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2014. — № 1. — С. 4 — 9
7.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки дорослих. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2014 № 613.
8.    Швидкий Я. Б., Тумак І. М., Вдовиченко В. І. Прогнозування рецидиву виразково-ерозивних гастродуоденальних уражень у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки після успішної ерадикації Helicobacter pylori // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. — 2006. — № 3. — С. 41 — 42.
9.    Abbasi J. B. Marshall: H. pylori 35 years later // JAMA. — 2017. — Vol. 317. — P. 1400 — 1402.
10.    Bytzer P., Taglbjaerd P. S. Helicobacter pylori-negative duodenal ulcers: Prevalence, clinical characteristics and prognosis: Results from a randomized trial with 2-year fallow-up // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — Р. 1409 — 1416.
11.    Chang C.-S., Chang T.-N., Lee Y. -C. A systemic approach for the diagnosis and treatment of idiopatic peptic ulcers // Korean J. Intern. Med. — 2015. — Vol. 30. — P. 559 — 570.
12.    Ciociola A. A., McSorley D. J., Turner K. et al. Helicobacter pylori infection rates in duodenal ulcer patients in the United States may be lower than previously estimated // Am. J. Gastroenterol. — 1999. — Vol. 94. — P. 1834 — 1840.
13.    Gisbert J. P., Calvet X. Changing background of Helicobacter pylori prevalence and Helicobacter pylori-negative ulcers // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — Vol. 30. — P. 791 — 815.
14.    Gokakin A. K., Atabey M., Koyuncu A., Topcu O. Peptic ulcer perforation in elderly: 10 years' experience of a Single Institution // Intern. J. Geront. — 2016. — Vol. 10. — P. 198 — 201.
15.    Hung L. C. T., Ching J. Y. L., Sung J. J. Y. et al. Long-term outcome of Helicobacter pylori-negative idiopathic bleeding ulcers: A prospective cohort study // Gastroenterol. — 2005. — Vol. 128. — P. 1845 — 1850.
16.    Iijma K., Kanno T., Koike T., Shimosegawa T. Helicobacter pylori-negative, non-steroidal anti-inflammatory drug: Negative idiopathic ulcers in Asia // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20. — P. 706 — 713.
17.    Kanno T., Iijima K., Abe Y. et al. A multicenter prospective study on the prevalence of Helicobacter pylori-negative and nonsteroidal anti-inflammatory drugs-negative idiopathic peptic ulcers in Japan // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2015. — Vol. 30. — P. 842 — 848.
18.    Lee J. M., Breslin N. P., Fallon C., O'Morain C. A. Rapid urease tests lack sensitivity in Helicobacter pylori diagnosis when peptic ulcer disease presents with bleeding // Am. J. Gastroenterol. — 2000. — Vol. 95. — P. 1166 — 1170.
19.    McColl K. E., El-Nujiumi A. M., Chittajallu R. S. et al. A study of the pathogenesis of Helicobacter pylori negative chronic duodenal ulceration // Gut. — 1993. — Vol. 34. — Р. 762.
20.    Meucci G., Di Battista R., Abbiati C. et al. Prevalence and risk factors of Helicobacter pylori-negative peptic ulcer: a multicenter study // J. Clin. Gastroenterol. — 2000. — Vol. 31. — P. 42 — 47.
21.    Miri S. M. S., Zahedi M. J., Shafiei S. Prevalence of Helicobacter pylori-negative, non-steroidal anti-inflammatory drug related peptic ulcer disease in patients referred to Afzalipour Hospital // Middle East J. Dig. Dis. — 2015. — Vol. 7. — P. 241 — 244.
22.    Quan C., Talley N. J. Management of peptic ulcer disease not related to Helicobacter pylori or NSAIDs // Am. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 97. — P. 2950 — 2961.
23.    Rajabalinia H., Ghobakhlou M., Nikpour S. et al. Non-Helicobacter pylori, non-NSAIDs peptic ulcers: a descriptive study on patients referred to Taleghani hospital with upper gastrointestinal bleeding // Gastroenterol. Hepatol. Bed Bench. — 2012. — Vol. 5. — P. 190 — 196.
24.    Reinbach D. H., Cruickshank G., McColl K. E. Acute perforated duodenal ulcer is not associated with Helicobacter pylori infection // Gut. — 1993. — Vol. 34. — P. 1344 — 1347.
25.    Sipponen P. Gastric cancer — a long-term consequence of Helicobacter pylori infection? // Scand. J. Gastroenterol. — 1994. — Vol. 29 (suppl. 205). — P. 24 — 27.
26.    Yoon H., Kim S. G., Jung H. C., Song I. S. High recurrence rate of idiopathic peptic ulcers in long-term follow-up // Gut Liver. — 2013. — Vol. 7. — P. 175 — 181.
27.    Wong G. L.-H., Au K. W.-L., LoA. O. -S. et al. Gastroprotective therapy does not improve outcomes of patients with Helicobacter pylori-negative idiopathic bleeding ulcers // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 10. — P. 1124 — 1129.
28.    Yaxley J., Chakravarty B. Helicobacter pylori eradication — an update on the latest therapies // Austr. Fam. Phys. — 2014. — Vol. 43. — P. 301 — 305.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. З’ЇЗДИ, КОНГРЕСИ, КОНФЕРЕНЦІЇ

 

25-й об’єднаний Європейський гастроентерологічний тиждень (28 жовтня —1 листопада 2017 року, Барселона)

Підготував д. мед. н., проф. І. М. Скрипник

У Барселоні (Іспанія) на базі виставкового центру Fira Gran Via з 28 жовтня до 1 листопада 2017 р. відбувся 25-й ювілейний об’єднаний Європейський гастроентерологічний тиждень (UEG Week). У його роботі взяли участь 12 814 науковців та лікарів зі 118 країн, зокрема з України.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»