major content banner

Свіжий номер. Статті

№3(24) // 2011

 

Обкладинка

 

1. Оригінальні дослідження

 

Двухэтапное хирургическое лечение восходящего острого варикотромбофлебита нижних конечностей у пациентов старшего возраста

В.О. Прасол

Мета дослідження – оцінити зв'язок ступеня агрегації тромбоцитів із жирними кислотами, складом їхніх клітинних мембран на тлі терапії ацетилсаліциловою кислотою (АСК) у хворих похилого віку з хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС), а також можливість підвищення антиагрегантної ефективності АСК за допомогою терапії ?3-поліненасиченими жирними кислотами (?3-ПНЖК).

Матеріали і методи. Із 787 хворих на ІХС віком 60—89 років, які регулярно не менше року отримували АСК у дозі 100 мг і у яких агрегаційна активність тромбоцитів на тлі прийому АСК залишалася високою, методом випадкової вибірки було виділено 60 пацієнтів, у яких були визначені жирнокислотний склад мембран тромбоцитів, кількість і агрегаційна активність тромбоцитів. Для порівняння обстежено аналогічну групу пацієнтів (n = 25), у яких на тлі терапії АСК був нормальний рівень агрегації тромбоцитів, і групу пацієнтів похилого віку (n = 20), у яких, за даними функціональних обстежень, не виявлено клінічно значущої патології внутрішніх органів. Жирнокислотний склад мембран тромбоцитів визначали газохроматографічним методом на газовому хроматографі «Колір-500». Агрегаційну активність тромбоцитів вивчали на двоканальному лазерному аналізаторі агрегації тромбоцитів 230LA («Биола», Росія) турбідиметричним методом. Після первинного обстеження пацієнтам із підвищеним рівнем агрегації тромбоцитів та низькою (8,6 % ± 0,6 % при рівні в групі порівняння 16,5 % ± 1,3 %) концентрацією арахідонової кислоти в мембранах тромбоцитів призначено препарат ?3-ПНЖК – «Епадол» (Київський вітамінний завод) в дозі 1 г/добу. Через 10 діб після початку терапії «Епадолом» повторно призначили АСК по 100 мг/добу і через 2 доби після відновлення його прийому повторно визначали рівень агрегаційної активності тромбоцитів.

Результати та обговорення. Аналіз жирнокислотного складу мембран тромбоцитів засвідчив, що у 65 % хворих основної групи рівень арахідонової кислоти був нижчий за такий у групі порівняння. Через 10 діб прийому препарату ?3-ПНЖК початково підвищений рівень спонтанної агрегації тромбоцитів знизився в середньому майже на 35 % (р < 0,05) і досяг такого у хворих на ІХС групи порівняння (2,1 % ± 0,1 %). Після повторного призначення АСК на тлі прийому ?3-ПНЖК у 72 % хворих рівень агрегаційної активності тромбоцитів знизився до показників у групі здорових.

Висновки. У 44 % хворих похилого віку з ІХС на тлі тривалої (понад 12 міс) терапії АСК в дозі 100 мг/добу рівень спонтанної і індукованої АДФ та адреналіном агрегації тромбоцитів зберігається підвищеним, що в 65 % випадків асоціюється із зменшенням умісту арахідонової кислоти в клітинній мембрані тромбоцитів, за даними газової хроматографії, порівняно з таким у хворих з доброю відповіддю спонтанної агрегації на АСК. У пацієнтів зі зниженим рівнем арахідонової кислоти в мембранах тромбоцитів тест з вивчення арахідон-індукованої агрегації тромбоцитів не є достатнім для виявлення залишкової активності кров'яних тілець. Зниження вмісту арахідонової кислоти в мембранах тромбоцитів у цієї категорії хворих асоціюється із збільшенням рівня лінолевої, суми ПНЖК за рахунок ?6-ПНЖК. Відновлення прийому АСК після терапії ?3-ПНЖК у дозі 1 г протягом 10 діб у хворих на хронічну ІХС зі зниженим вмістом арахідонової кислоти в мембранах і підвищеною спонтанною і індукованою агрегацією тромбоцитів у 72 % пацієнтів супроводжується зменшенням показників агрегації до рівня агрегації у пацієнтів з нормальною реакцією на прийом АСК, що може побічно свідчити про відновлення відповіді тромбоцитів на АСК.

Ключові слова: ацетилсаліцилова кислота, аспіринорезистентність, ішемічна хвороба серця, ?3-поліненасичені жирні кислоти.

 

Двухэтапное хирургическое лечение восходящего острого варикотромбофлебита нижних конечностей у пациентов старшего возраста

В.А. Прасол

Цель работы – проанализировать эффективность двухэтапного хирургического лечения восходящего острого варикотромбофлебита нижних конечностей у пациентов старшего возраста.

Материалы и методы. Проанализирован опыт хирургического лечения, включающего выполнение первым этапом экстренных паллиативных операций, минимально необходимых для предотвращения тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), и вторым этапом после медикаментозной терапии сопутствующей гипертонической болезни (ГБ), атеросклероза, ишемической болезни сердца (ИБС), хронической сердечной недостаточности (СН) осуществление отсроченной радикальной комбинированной флебэктомии по поводу восходящего острого варикотромбофлебита (ОВТФ). Прооперировано 25 пациентов (5 мужчин и 20 женщин в возрасте 60—75 лет, в среднем 66 лет) с продолжительностью основного заболевания до 5 сут и признаками хронической венозной недостаточности (ХВН) клинического класса С3 (по СЕАР) у 18 (72 %) и С4 – у 7 (28 %) пациентов. При дооперационном обследовании с использованием ультразвуковой флебографии в 15 случаях выявлен І тип, в 4 – ІІ тип и в 6 – ІІІ тип восходящего ОВТФ. При физикальном исследовании у 76 % больных диагностирована ГБ ІІ стадии, у 24 % – ГБ ІІІ стадии, у 68 % – ИБС ІІ функционального класса (ФК) и у 32 % – ІІІ ФК, у 72 % – СН ІІА стадии, у 28 % пациентов – СН ІІБ стадии. Первым этапом лечения выполнены экстренная кроссэктомия (7) или приустьевая перевязка большой или малой подкожной вены (18). В 9 случаях дополнительно произведена тромбэктомия из бедренной/подколенной вены для профилактики ТЭЛА. В последующие 5—7 сут пациенты получали лечение ГБ и ИБС и стандартную консервативную терапию ОВТФ. После этого вторым этапом хирургического лечения восходящего ОВТФ произведена радикальная комбинированная флебэктомия.

Результаты и обсуждение. Все пациенты перенесли паллиативные операции без тромбоэмболических осложнений. После медикаментозной терапии у них, по данным ЭхоКГ, отмечено увеличение фракции выброса в среднем на 5 % и ударного объема левого желудочка на 6 % (р < 0,05). При клиническом обследовании выявлено уменьшение количества пациентов с ІІІ ФК на 20 % и пациентов с СН ІІБ стадии – на 8 % (р < 0,05), что свидетельствовало об эффективности лечения сопутствующих заболеваний. Для завершения хирургического лечения всем пациентам выполнена радикальная комбинированная флебэктомия. Тромбоэмболических осложнений, инсульта, инфаркта миокарда, летальных исходов после этой операции не зарегистрировано. При клиническом обследовании через 6 мес боли, гиперемии конечности, признаков рецидива ОВТФ и варикозной болезни не выявлено. У всех пациентов отмечена пастозность, а у 7 (28 %) из них с ХВН С4 до лечения – участок умеренно выраженной гиперпигментации на голени. Тромбоэмболических осложнений, прогрессирования хронической СН на протяжении 6 мес после хирургического лечения не наблюдали.

Выводы. Тактика двухэтапного хирургического лечения оказалась эффективной у всех пациентов старшего возраста с восходящим ОВТФ. Применение предложенной тактики позволяет предотвратить ТЭЛА и осуществить радикальное лечение восходящего ОВТФ и варикозной болезни, не подвергая пациентов риску интраоперационного инсульта или инфаркта миокарда.

Ключевые слова: восходящий острый варикотромбофлебит, двухэтапное хирургическое лечение, пациенты старшего возраста.

 

Two-staged surgical treatment of ascending acute varicothrombophlebitis of lower limbs in elderly patients

V.A. Prasol

The aim – to analyze the efficiency of two-staged surgical treatment for ascending acute varicothrombophlebitis of lower limbs in elderly patients.

Materials and methods.The initial experience with two-staged surgical treatment for ascending acute varicothrombophlebitis (AVTP) was analyzed. The first stage included urgent palliative surgery as a minimum intervention required to prevent pulmonary embolism (PE). The second stage consisted of postponed radical combining phlebectomy for ascending AVTP preceded by conservative therapy for comorbidity: arterial hypertension (AH), atherosclerosis, ischemic heart disease (IHD), chronic heart insufficiency (HI). 25 elderly patients were operated on including 5 men and 20 women (aged 60–75 years, mean age 66 years with AVTP which existed up to 5 days and signs of chronic venous insufficiency (CVI) of clinical class C3 (CEAP) in 18 (72 %) and C4 in 7 (28 %) patients. During preoperative examination using ultrasound phlebography, types I, II and III of ascending AVTP were revealed in 15, 4 and 6 cases, respectively. During physical examination, the following comorbidities were diagnosed: AH of grade II – in 76 %, AH of grade III – in 24 % patients, IHD of II functional class (FC) – in 68 %, III FC – in 32 %, HI of grade IIA – in 72 %, HI of grade IIB – in 28 % patients. As the first stage, urgent crossectomy (7) or high ligation of the great saphenous vein (GSV) or small saphenous vein (SSV) (18) were performed. Additional thrombectomy of femoral or popliteal vein were carried out in 9 cases to prevent PE. During the next 5–7 days, the patients received conservative treatment for AH and IHD as well as AVTP. The following method was radical combining phlebectomy as the second stage of surgical treatment for ascending AVTP.

Results and discussion. All patients underwent palliative surgery without thromboembolic complications. According to echo-CG data after the conservative treatment, the augmentations of ejection fraction (EF) by 5 % and stroke volume of the left ventricle – by 6 % were noted in all patients (p < 0.05). During clinical examination, the reduction in number of patients with III FC by 20 % and patients with IIB grade of HI by 8 % was revealed (p < 0.05), which evidenced the efficacy of treatment for comorbidities. To complete the surgical treatment a radical combining phlebectomy was performed in all patients. Thromboembolic complications, stroke, myocardial infarction, lethal outcomes after this operation were not registered. During clinical examination 6 months later, no limb pain, hyperhemia, signs of recurrent AVTP and varicose disease were revealed. All patients manifested mild odema, 7 (28 %) of them (those who had C4 of CVI prior to surgery) had a small territory of moderate hyperpigmentation on the leg. Thromboembolic complications, progression of chronic HI during 6 months after surgical treatment were not observed.

Conclusions.Tactics of two-staged surgical treatment proved to be effective in all elderly patients with ascending AVTP. Application of tactics proposed allows for prevention of PE and realization of radical treatment for ascending AVTP and varicose disease without any risk of intraoperative stoke and myocardial infarction.

Key words: ascending acute varicothrombophlebitis, two-staged surgical treatment, elderly patients.

 

2. Оригінальні дослідження

 

Оцінка толерантності до фізичного навантаження, ендотеліальної функції та системного запалення у хворих з гемодинамічно незначущим атеросклерозом коронарних артерій серця залежно від його поширення

О.Т. Стременюк

Мета дослідження— оцінити і порівняти толерантність до фізичного навантаження, показники ендотеліальної функції та системного запалення у хворих з гемодинамічно незначущим атеросклерозом коронарних артерій (ГНЗКА) серця залежно від його поширення.

Матеріали і методи. Обстежено 70 хворих з ГНЗКА, за даними коронарографії, які склали основну групу, і 50 практично здорових осіб з незміненими коронарними артеріями, за даними коронарографії та негативною пробою на ішемічну хворобу серця (ІХС) за результатом навантажувального тесту (контрольна група). Хворих з ГНЗКА розподілили на дві підгрупи: з одно) (30 хворих, або 42,9 %) та багатосудинним ураженням (40 хворих, або 57,1 %). Окрім загальноприйнятого клінічного, інструментального та лабораторного досліджень, у всіх хворих основної групи визначали показники ліпідного спектра та рівні ендотеліну-1 й інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у сироватці крові, проводили тредміл-тест та пробу з реактивною гіперемією.

Результати та обговорення. Хворі двох підгруп основної групи істотно не відрізнялися за віком, співвідношенням статей, функціональним класом стабільної стенокардії напруження, кількістю пацієнтів із артеріальною гіпертензією та курців, індексом маси тіла. У підгрупі хворих з багатосудинним ГНЗКА частота позитивної проби на ІХС була на 60,7 % більшою, ніж у підгрупі хворих з односудинним ГНЗКА (р < 0,01). Показники середньої порогової потужності та тривалості навантаження в підгрупах хворих з одно- та багатосудинним ГНЗКА становили відповідно (9,4 ± 0,6) і (8,3 ± 0,8) МЕТ та (8,4 ± 0,5) і (6,2 ± 0,7) хв (усі р < 0,05). За даними проби з реактивною гіперемією виявили значне (на 29,3 %) зниження ендотелійзалежної дилатації (ЕЗВД) у хворих з ГНЗКА порівняно зі здоровими (p < 0,05). За аналізом індивідуальних величин, зниження ЕЗВД спостерігали у 32 (45,7 %) хворих з ГНЗКА і лише у 3 (6,0 %) здорових (p < 0,001). Середні показники ендотелійнезалежної дилатації у групах з ГНЗКА та здорових вірогідно не відрізнялися (р > 0,05). Під час аналізу показників ЕЗВД у підгрупах хворих з ГНЗКА спостерігали виразне її зменшення порівняно із контролем у підгрупах як з односудинним ГНЗКА (p < 0,05), так і з багатосудинним ураженням (р < 0,01). За даними ЕЗВД, у підгрупі хворих з багатосудинним ГНЗКА ендотеліальна функція була на 32,6 % нижчою порівняно із хворими з односудинним ГНЗКА (p < 0,01). Виявлено значне підвищення рівня ендотеліну-1 в сироватці крові у хворих ГНЗКА порівняно із контролем (p < 0,001). Спостерігали значне підвищення рівня ендотеліну-1 у хворих з багатосудинним ураженням порівняно з хворими з односудинним – відповідно (1,53 ± 0,6) і (0,56 ± 0,04) фмоль/мл (р < 0,001). Виявлено значне підвищення рівня ІЛ-6 в сироватці крові у хворих з ГНЗКА порівняно зі здоровими (p < 0,01), однаково виразне у хворих з одно- та багатосудинним ураженням коронарних артерій.

Висновки. У хворих з гемодинамічно незначущим коронарним атеросклерозом спостерігається дисфункція ендотелію (зниження ЕЗВД у 46 % хворих і підвищення сироваткового рівня ендотеліну-1 у всіх хворих), яка супроводжується значущим підвищенням вмісту прозапального ІЛ-6 в сироватці крові і клінічною картиною стабільної стенокардії I—II функціонального класу з ішемічною відповіддю в пробі з дозованим фізичним навантаженням у 31,4 %. Багатосудинне гемодинамічно незначуще атеросклеротичне ураження коронарних артерій порівняно з односудинним асоціюється із зниженням толерантності до фізичного навантаження на 60 % та більшою виразністю дисфункції ендотелію за однакової активності системного запалення.

Ключові слова: ендотеліальна функція, атеросклероз коронарних артерій, толерантність до фізичного навантаження, інтерлейкін-6, ендотелін-1.

 

Оценка толерантности к физической нагрузке, эндотелиальной функции и системного воспаления у больных с гемодинамически незначимым атеросклерозом коронарных артерий сердца в зависимости от его распространенности

О.Т. Стременюк

Цель работы – оценить и сопоставить толерантность к физической нагрузке, показатели эндотелиальной функции и системного воспаления у больных с гемодинамически незначимым атеросклерозом коронарных артерий (ГНЗКА) сердца в зависимости от его распространенности.

Материалы и методы. Обследовано 70 больных с ГНЗКА, по данным коронарографии (КГ), которые составили основную группу, и 50 практически здоровых лиц с неизмененными коронарными артериями, по данным КГ и отрицательной пробы на ишемическую болезнь сердца (ИБС) по результатам нагрузочного тестирования (контрольная группа). Больных с ГНЗКА разделили на две подгруппы: с односудистым (30 больных, или 42,9 %) и многососудистым (40 больных, или 57,1 %) поражением. Кроме общепринятого клинического, инструментального и лабораторного исследований, у всех пациентов основной группы определяли показатели липидного спектра, уровни эндотелина-1 и интерлейкина-6 (ИЛ-6) и в сыворотке крови, проводили тредмил-тест и пробу с реактивной гиперемией.

Результаты и обсуждение. Больные подгрупп существенно не отличались по возрасту, соотношению полов, функциональным классам стабильной стенокардии напряжения, количеству пациентов с артериальной гипертензией и курильщиков, индексу массы тела. В подгруппе больных с многососудистым ГНЗКА частота положительной пробы на ИБС была на 60,7 % больше по сравнению с такой в подгруппе больных с однососудистым ГНЗКА (р < 0,01). Показатели средней пороговой мощности и времени нагрузки в подгруппах больных с одно- и многососудистыми ГНЗКА составили соответственно (9,4 ± 0,6) и (8,3 ± 0,8) МЕТ и (8,4 ± 0,5) и (6,2 ± 0,7) мин (все р < 0,05). По данным пробы с реактивной гиперемией обнаружили значительное (на 29,3 %) снижение эндотелийзависимой вазодилатации (ЭЗВД) у больных с ГНЗКА по сравнению со здоровыми (p < 0,05). При анализе индивидуальных величин снижение ЭЗВД наблюдали у 32 (45,7 %) больных с ГНЗКА и лишь у 3 (6,0 %) здоровых (p < 0,001). Средние показатели эндотелийнезависимой вазодилатации в группе ГНЗКА и у здоровых лиц достоверно не отличались (р > 0,05). Отмечалось выраженное уменьшение ЭЗВД в подгруппах больных с ГНЗКА по сравнению со здоровыми – в подгруппе как с однососудистым ГНЗКА (p < 0,05), так и с многососудистым поражением (р < 0,01). По данным ЭЗВД, в подгруппе больных с многососудистым ГНЗКА эндотелиальная функция была на 32,6 % снижена по сравнению с больными с однососудистым ГНЗКА (p < 0,01). Достоверных отличий эндотелийнезависимой вазодилатации в группе ГНЗКА в зависимости от количества пораженных артерий не обнаружено (р > 0,05). Выявлено значительное повышение эндотелина-1 в сыворотке крови у больных ГНЗКА по сравнению со здоровыми (p < 0,001). Отмечали значительное повышение уровня эндотелина-1 в подгруппе больных с многососудистым поражением по сравнению с больными с однососудистым – соответственно (1,53 ± 0,6) и (0,56 ± 0,04) фмоль/мл (р < 0,001). Обнаружено значительное повышение уровня ИЛ-6 в сыворотке крови больных с ГНЗКА по сравнению с контролем (p < 0,01), одинаково выраженное при одно- и многососудистом поражении коронарных артерий.

Выводы. У больных с гемодинамически незначимым коронарным атеросклерозом наблюдается дисфункция эндотелия (снижение ЭЗВД у 46 % больных и повышение сывороточного уровня эндотелина-1 у всех больных), которая сопровождается значимым повышением содержания провоспалительного ИЛ-6 в сыворотке крови и клинической картиной стабильной стенокардии I—II функционального класса с ишемическим ответом при пробе с дозированной физической нагрузкой у 31,4 % пациентов. Многососудистое гемодинамически незначимое атеросклеротическое поражение коронарных артерий по сравнению с однососудистым ассоциируется со снижением толерантности к физической нагрузке на 60 % и более выраженной дисфункцией эндотелия при одинаковой активности системного воспаления.

Ключевые слова: эндотелиальная функция, атеросклероз коронарных артерий, толерантность к физической нагрузке, интерлейкин-6, эндотелин-1.

 

Evaluation of exercise tolerance, endothelial function and systemic inflammation in patients with hemodynamically insignificant atherosclerosis of heart coronary arteries in relation to its prevalence

O.T. Stremeniuk

The aim – to evaluate and compare the exercise tolerance, indicators of endothelial function and systemic inflammation in patients with hemodynamically insignificant atherosclerosis of heart coronary arteries in relation to its prevalence.

Materials and methods. The study included 70 patients with hemodynamically insignificant coronary artery atherosclerosis (HICAA), according to coronary arteriography (CAG), who formed the main group, and 50 healthy individuals with intact CA, according to CAG and a negative test for coronary artery disease (CAD) based on stress testing (control group). The average age of patients with HICAA was (55.4 ± 1.3) years, of which there were 44 men (62.9 %) and 26 women (37.1 %). Depending on the number of afflicted CA the patients with HICAA were divided into two subgroups: those with single-vessel (30 patients, or 42.9 %) and multivessel (40 patients, or 57.1 %) lesions. In addition to conventional clinical, instrumental and laboratory studies, all patients of the main group had levels of endothelin-1 and interleukin-6 (IL-6) and lipid profile in blood serum measured; the treadmill test with reactive hyperemia was performed.

Results and discussion. The subgroups did not differ significantly by age, gender, functional class of stable exertional angina, the number of patients with hypertension and smoking, body mass index. In the subgroup of patients with multivessel HICAA, the frequency of positive tests for CAD was by 60.7 % higher than that in the subgroup of patients with single-vessel HICAA (p < 0.01). Indicators of the average threshold power and the load time in subgroups of patients with single and multivessel HICAA were (9.4 ± 0.6) and (8.3 ± 0.8) MET and (8.4 ± 0.5) and (6.2 ± 0.7) min, respectively, (all p < 0.05). According to the reactive hyperemia test a significant (29.3 %) reduction of endothelium-dependent vasodilatation (EDVD) was found in patients with HICAA as compared with the healthy persons (p < 0.05). In the analysis of individual variables, EDVD was observed in 32 (45.7 %) patients with HICAA and only 3 (6.0 %) healthy persons (p < 0.001). Averages of endothelium-independent vasodilatation in HICAA group and in healthy individuals showed no significant differences (p > 0.05). A more expressed EDVD reduction was noted in HICAA subgroups (with both single-vessel (p < 0.05) and multivessel (p < 0.01) lesions) as compared with the subgroup of healthy individuals. According to EDVD, the endothelial function in the subgroup of patients with multivessel HICAA was reduced by 32.6 % as compared to patients with single-vessel HICAA (p < 0.01). No significant endothelium-independent vasodilatation differences were found in the group with HICAA depending on the number of affected arteries (p > 0.05). A significant increase was revealed in endothelin-1 in the blood serum of patients with HICAA as compared with healthy persons (p < 0.001). There was a significant increase in endothelin-1 in the subgroup of patients with multivessel lesions as compared to patients with single-vessel lesions – (1.53 ± 0.6) and (0.56 ± 0.04) fmol/ml, respectively, (p < 0.001). A significant increase was revealed in IL-6 in serum of patients with HICAA compared to the control (p < 0.01), equally expressed in single and multivessel lesions of the CA.

Conclusions. In patients with hemodynamically insignificant coronary artery atherosclerosis endothelial dysfunction is observed (reduced EDVD in 46 % of patients and increased serum levels of endothelin-1 in all patients), which is accompanied by a significant increase in the content of pro-inflammatory interleukin-6 in serum and clinical presentation of stable angina I–II FC with ischemic response during the test with measured physical load in 31.4 %. Multivessel hemodynamically insignificant atherosclerotic lesion of coronary arteries compared with single-vessel lesion is associated with decreased exercise tolerance by 60 % and a more pronounced endothelial dysfunction at the background of the same activity of systemic inflammation.

Key words: endothelial function, coronary artery atherosclerosis, exercise tolerance, interleukin-6, endothelin-1.

 


Про журнал

Найвідоміший національний гастроентерологічний часопис

Читати далі

Актуальні проблеми

Етіологія, патогенез, клінічний перебіг захворювань органів травлення, дитяча та геріатрична гастроентерологія, сучасні досягнення у клінічній, лабораторній та інструментальній діагностиці, публікація, коментарі міжнародних стандартів діагностики і лікування.

Читати далі


Анкета читача

Ваші дані будуть використані для підтримки зв'язку, розповсюдження актуальної інформації стосовно журналу та інформування про події.

Заповнити анкету

Умови публікації

За високий науковий рівень, актуальність тематики журнал має статус наукового фахового видання, затверджений Президією Вищої атестаційної комісії України.

Читати далі

Новини

Зв'язок недостатнього антиагрегантного ефекту ацетилсаліцилової кислоти зі зміною жирнокислотного складу мембран тромбоцитів у пацієнтів похилого віку з хронічною ІХС. Можливість корекції за допомогою ω3-поліненасичених жирних кислот...

Двоетапне хірургічне лікування висхідного гострого варикотромбофлебіту нижніх кінцівок у пацієнтів старшого віку...


Журнали видавничої групи «ВІТ-А-ПОЛ»

У взаємодії з провідними науково-освітніми медичними закладами України, професійними лікарськими об'єднаннями засновані, виходять у світ відомі та авторитетні спеціалізовані науково-практичні журнали:


Контактна інформація

ВІТ-А-ПОЛ видавнича група

ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ»,
01030, Київ, вул. М. Коцюбинського, 8-а
Тел.: (044) 465-30-83, 278-46-69, 406-29-13
Факс: (044) 465-30-83

Завідувач секретаріату науково-практичних журналів
Ольга Миколаївна Берник
Тел.: (044) 465-30-83
Електронна пошта: vitapol@au.moc.i

(Адреса електронної пошти захищена від спаму; її потрібно перенабрати самостійно; при копіюванні виникнуть помилки!)

Додаткові контакти

Директор
Андрій Володимирович Поліщук
Тел.: (044) 278-46-69
Електронна пошта: andriy.polishchuk@au.moc.lopativ

Фінансовий директор
Тая Петрівна Чечель
тел.: (044) 406-29-13
Електронна пошта: taisa.chechel@moc.liamg

(Адреси електронної пошти захищені від спаму; їх потрібно перенабрати самостійно; при копіюванні виникнуть помилки!)


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








Видавнича група «ВІТ-А-ПОЛ»
© 2001-2011 рр.